Особливо молодь. Як ми переживаємо стрес війни і що може допомогти впоратися з ним

11 жовтня, 20:43
Юлія Башлакова: «Важливо бути уважними до проявів стресу у поведінці молодих людей» (Фото:deposit123/Depositphotos)

Юлія Башлакова: «Важливо бути уважними до проявів стресу у поведінці молодих людей» (Фото:deposit123/Depositphotos)

Психіка прагне «втопити» травматичні переживання у глибині несвідомого

Спільно з Тетяною Ждановою та Михайлом Вігдорчиком

У медіа та соціальних мережах дедалі частіше пишуть про те, що відбувається з людською психікою під час війни. Цю тему досліджують уже багато десятиліть, але, мабуть, уперше в історії надання психологічної допомоги в таких масштабах, навчання фахівців, дослідження та застосування практик і нових інструментів відбувається «з коліс» в умовах війни, що триває.

Відео дня

До 24 лютого ми з командою професійно займалися психодіагностикою під різні завдання: від профорієнтації підлітків до рекрутингу. У березні започаткували волонтерський проєкт і почали працювати над новими інструментами для діагностики та лікування стресових станів. Аби зрозуміти, які процеси відбуваються всередині особистості в умовах війни та чи можливо діагностувати стресові стани, включно з ПТСР (посттравматичний стресовий розлад), за допомогою онлайн-тестування — буквально діджиталізувати психодіагностику, — ми провели тримісячне пілотне дослідження.

Чим молодша людина, тим гостріше вона переживає стрес війни

Для цілей дослідження ми скомпілювали анкету з критеріїв міжнародних протоколів для діагностики стресових станів. Після анкетування респонденти проходили комплексний онлайн-тест із перевірених і науково валідизованих психодіагностичних методик. Аналіз отриманих даних щодо вибірки проводили за допомогою варіаційної та багатовимірної статистики.

Ми виявили значні статистичні тенденції, які можуть не збігатися з особистим досвідом читача (оскільки феномен не дорівнює тенденції), проте дають змогу сформувати деякі висновки та практичні рекомендації.

Вік

Чим молодша людина, тим гостріше вона переживає стрес війни. Психологічні захисти (психічні механізми адаптації особистості до життя в соціумі)

формуються в процесі дорослішання, а ті, що сформовані, ще мають бути «прокачані» життєвим досвідом. Молоді люди частіше відзначають різні порушення сну, а в результатах тестування ми бачимо посилення реакції усунення та зниження прагнення спілкування. Уважається, що дітям віком до 12 років дорослі можуть допомогти «через себе», тому що дитина психологічно спирається на батьків. І тому особливо вразливі до впливу стресу війни підлітки з 13 років і молодь до 25: у цьому віці відбувається сепарація від батьків, навантаження на психіку навіть у мирних умовах велике. Важливо бути уважними до проявів у поведінці молодих людей, і у своїх очікуваннях і вимогах до них ураховувати фактор їхньої вразливості до стресу війни.

Освіта

Ухвалення рішення про міграцію/еміграцію корелює з комплексом показників, що містять: рівень освіти, відкритість до нових контактів (соціальна екстраверсія), рівень критичного мислення. Освіта дає людині більше впевненості (знижує ситуативну тривогу) та навичок для адаптації в новому середовищі. У ситуації виживання активність ділянок мозку, які відповідають за навчання та пам’ять, знижується, мотивувати себе до навчання важко, проте інвестиції, зроблені в освіту, забезпечують більшу свободу в рішеннях.

Надчутливість

Установлено такий взаємозв'язок показників: що краще людина контролює власні прояви прямої агресії, то гостріше вона реагує на звуки, шуми й інші зовнішні подразники. Для зниження гостроти реакції варто використовувати соціально прийнятні способи каналізації агресії, наприклад, рвати і жмакати папір, голосно співати в душі, кричати в порожньому просторі, робити короткі «вибухові» пробіжки.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У тих, у кого ПТСР підтверджено протоколами, нашими методиками виявлено схильність до зайвої концентрації уваги на стані свого здоров’я, а також схильність до ізоляції, занурення у внутрішній світ, поділ сприйняття на світ внутрішній і зовнішній з викривленням зв’язку між ними, особливо у молодих людей.

Психіка прагне «втопити» травматичні переживання в глибині несвідомого і закапсулювати їх там, але вони «спливають» на поведінковому рівні у вигляді різноманітних соматичних симптомів, соціальної ізоляції, уживання алкоголю, загострених реакцій на раніше звичні подразники.

У діалозі з закордонними колегами ми чуємо сумніви у тому, що ПТСР цілковито виліковний. Виходячи з проведеного пілотного дослідження, можна припустити, що методи терапії ПТСР, спрямовані на раціоналізацію травматичних подій через словесний уплив на пацієнта, будуть недостатньо ефективними, оскільки реакція на події занурена в несвідоме. А мова несвідомого, як відомо, символічна. Тому ми припускаємо, що вплив на психіку людини, яка має травматичні переживання, має відбуватися шляхом «символічного протоколу» за рахунок візуального й аудіального впливу.

Несвідоме сприймає мову образів і символів. Емоційно заряджені, разючі фотографії та відео проймають нас саме з цієї причини. Вони можуть бути як травмувальними, так і позитивними, підтримувальними. Ми не можемо стерти з пам’яті хрести могил у дворах будинків, і разом із тим у ній є і шафка, яка тримається, і прапори України, що майорять над містами. Сильні образи стають символами національного масштабу, поєднуючи нас і посилюючи приналежність до більшого. Психіка окремої людини вбирає їх у себе, буквально поміщаючи образи на «внутрішню поличку», отже, вони залишаються там надовго і лікують нас ізсередини.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X