Одна з найвищих здібностей. Що таке емпатія та як її розвинути
Андрій Беловєшкін: «Рівень болю знижується, коли людину тримають за руку» (Фото:yacobchuk1/Depositphotos)
Лікувальна формула — «я проста звичайна людина»
Ми народжуємося жорстокими, егоцентричними та неемпатичними, схильними до магічного мислення, імпульсивними й одержимими своїми бажаннями. На щастя, у такому віці ми безпорадні та дуже миловидні. Тільки до 3−4 років наш мозок здатний перерости егоцентризм і почати розвивати емпатію. Ця людська здатність лежить в основі нашої цивілізації та культури, саме завдяки йому вони й можливі. Дитина тільки розвиває найважливіші навички — розуміння того, що вона не центр світу, а така сама людина, як і всі інші, вміння поставити себе на місце іншої людини і зрозуміти її почуття, визнати право інших бути іншими, уявляти результати своєї поведінки та реакцію людей на свої дії.
Допомога без співчуття або «розуміння» без співчуття неповноцінні чи навіть образливі
Емпатична тріада складається з трьох елементів: когнітивна емпатія (ми розуміємо, що відчуває інша людина), емоційна (співпереживаємо їй і поділяємо дзеркальними нейронами її почуття) та емпатична турбота (наші реальні дії, відповідальність за іншого). Тільки три ці компоненти разом дають здорову емпатію: допомога без співчуття або «розуміння» без співчуття просто неповноцінні або навіть образливі, а без розуміння і співпереживання можна легко нашкодити допомогою.
«Я відчуваю твій біль». Починається емпатія з розуміння того, що «я» — це не центр всесвіту, а така ж людина, як і всі інші у світі. Лікувальна формула — «я проста звичайна людина». Якщо ви жорстко ідентифікуєте себе з якоюсь групою, то це призводить до того, що «чужаки» для вас не люди, а речі, позбавлені суб'єктності. Інша людина — така сама людина, як і я. Важливо бачити в іншій людині насамперед окрему особистість, а не набір ярликів чи категорій. Бачити відмінності між вами і визнавати їхню реальність: інша людина відрізняється від мене, відрізняються її думки, судження і цінності. Не приписувати їй свої очікування чи побоювання. Відчути інтерес до іншого: що він думає? Що його непокоїть? Про що він мріє? Що він любить? І коли ми відчуваємо такий інтерес, ми можемо поставити себе на місце іншої людини, побачити світ її очима, розділити її біль у прямому сенсі.
Емпатія — це здатність не тільки відчути біль іншої людини, але й знизити його. У дослідженнях рівень болю знижується, коли людину тримають за руку (особливо, якщо це роблять близькі люди). Бути зрозумілим — це справжній психологічний кисень, щиро зрозуміти іншого — це означає розділити з ним досвід бути людиною. Розвивати емпатію — це розвивати усвідомленість і рефлексію. Бачити в людях саме людей, а не інструменти, перед тим, як сказати щось неприємне, подумати — як би я почувався на місці іншої людини? Співпереживати, а не оцінювати. Хотіти щиро зрозуміти іншого, а не навіяти йому щось.
При багатьох розладах особистості емпатія як із одна з найскладніших і найвищих людських здібностей зникає: від нарцисів, психопатів, шизоїдів, садистів, тех, хто страждає на пограничний розлад особистості, до людей з порушеннями прихильності, з інфантильним розладом особистості. Емпатія не виникає сама собою, а виховується (або ні) у сім'ї та суспільстві, дитина вбирає моделі та норми свого оточення. В експериментах дитячі психологи використовують ляльок і ставлять питання про те, що ляльки бачать або як поводитимуться. І лише з чотирирічного віку, коли розвивається здатність розуміння чужої свідомості, діти проходять ці тести. Його проходять навіть багато вищих приматів. Але не проходять багато дорослих, байдуже прогортаючи фото війни або кривлячись від неможливості оплатити закордонний сервіс або злітати звичним рейсом, або дивуючись, чому їм не раді.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
