Старі добрі комплекси. Чому ми не поспішаємо їх позбутися

16 квітня 2020, 20:43

Нове життя, нехай навіть з більшою кількістю відкритих можливостей, може лякати та сприйматися як щось чуже

Напевно, більшість з нас знайомі з такою неприємною річчю як комплекси. Хтось комплексує через власну зовнішність, хтось боїться осоромитися перед великою аудиторією, когось «гризе» комплекс меншовартості, а хтось страждає від комплексу жертви. І, здавалося б, вихід простий — працюй над собою, позбувайся своїх комплексів і живи щасливим, повноцінним життям, тим більше, що зараз безліч найрізноманітніших тренінгів, курсів, семінарів, практикумів, марафонів і так далі. Але чомусь на практиці все далеко не так просто: навіть пройшовши курс крутих тренінгів чи семінарів, частина з нас все одно повертається назад до свого звичного способу життя із старими, добрими комплексами.

Відео дня

Повірте в те, що ви можете змінити власне життя

Чому так відбувається?

Тому що ми самі підгодовуємо власні комплекси, часто не усвідомлюючи цього. Адже, що таке комплекси? Це витіснені у підсвідомість внутрішні конфлікти, переживання та страхи, що проявляються у невротичній поведінці.

Що ж примушує нас вперто годувати свої комплекси, навіть, коли ми знаємо, що це деструктивно для нас? Є кілька основних причин:

1. Прихована вигода. Так, саме прихована вигода заставляє нас «берегти» власні комплекси, «пилинки з них здувати» і всіма силами саботувати спроби їх позбутися. Неусвідомлено, звичайно. Наприклад, жінка комплексує з приводу своєї зовнішності, скажімо, надлишкової ваги, але всі спроби скинути зайві кілограми закінчуються для неї невдачею. Проте, якщо вона уникає будувати близькі емоційні стосунки з протилежною статтю в силу різних причин, то зайва вага може мати для неї свою приховану вигоду: «Стрункі жінки є більш привабливими для чоловіків, а отже, на мене не будуть звертати увагу, бо моя зовнішність не є ідеальною, то ж, мені не потрібно буде вступати у відносини, які викликають в мене певні складнощі».

Доти, поки не буде вирішений основний внутрішній конфлікт з протилежною статтю, жодна дієта чи комплекс вправ не дадуть бажаного результату.
Часом для того, щоб усвідомити свою приховану вигоду від того чи іншого комплексу, який ніяк «не йде», необхідна допомога ззовні, наприклад, неупереджений погляд когось, хто не є зацікавленою особою, або консультація психолога.

2. Страх перед невідомим. Що ж тут невідомого, скажете ви? Адже зрозуміло, що якщо я зараз страждаю, скажімо, від комплексу меншовартості, то скільки можливостей переді мною відкриється, коли я позбудусь його! Від однієї цієї думки вже перехоплює подих. Але на практиці, як правило, зовсім протилежна річ. Якщо у вас в силу різних причин немає позитивного досвіду життя, де вас цінують, до вашої думки прислухаються, ніхто вас не кидає і не зраджує, то вам складно уявити, що все це може бути у вашому житті. В чийомусь іншому — так, але не в моєму… Адже, я не вартую цього… Хоча всіма силами прагну. І в самий останній момент, коли вже, здавалося б, все буде добре, знову стається щось таке, що відкидає мене назад, в черговий раз підтверджуючи мій комплекс меншовартості.

Згадується казка братів Грімм Пані Метелиця, де головна героїня, яка в звичайному житті потерпала від знущань своєї мачухи, попадає до пані Метелиці. Там життя цієї дівчини кардинально змінюється: її цінують і поважають, до неї прислухаються, але в один момент вона вирішує все покинути і повернутися назад до попереднього життя. Чому так? Адже все було добре! Чому не залишитись там, де в тебе все гаразд, чому потрібно все кидати і повертатися назад туди, де тебе не цінують? Тому що так звично.
А нове життя, нехай навіть з більшою кількістю відкритих можливостей, може лякати та сприйматися як щось чуже, «не своє».

Не спішіть повертатися до старого, ви завжди це встигнете — вивчайте новий досвід, «приміряйте» його як нове вбрання, можливо, не відразу зручне та комфортне. Придивіться, як цей новий досвід змінює ваше звичне життя, наповнює його новими барвами та відчуттями. Не бійтесь змін!

3. Відсутність віри в себе, в свої сили щось змінити. Всі ми час від часу сумніваємось в собі, в обраному шляху, в тих, хто є поруч. Це абсолютно нормально, але якщо це перетворюється у перманентну звичку, то вийти з цих сумнівів буває дуже складно. Це як болотяна трясина, в яку потрапляєш і вона тебе засмоктує, не залишаючи шансів на порятунок.

Для початку повірте в те, що ви можете змінити власне життя так, як ви цього хочете. Якщо іншим це вдається, то чому має не вдатися вам?

Перенесіться в своїй уяві в той час, коли ваш комплекс якимось чином зник. Яким тоді буде ваше життя? Що в ньому з’явиться, а що навпаки зникне? Хто вас буде оточувати? Чим ви будете займатися? «Намалюйте» в своїй уяві найбільш яскраву картинку майбутнього. Що в ній надихає, дає сили і енергію рухатися вперед?

Наступним кроком визначіться з довгостроковою стратегією свого життя і нарешті напишіть покроковий тактичний план вашого розвитку та самореалізації.

Вірте в себе, в свою цінність такого, яким ви є. Вірте в своє оточення, в Бога, в те, що цінний кожний момент вашого життя. Адже віра творить дива.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X