Страхітливі сценарії. Як впоратися з напруженістю і втомою

17 вересня 2020, 10:28

Складіть план дій на випадок будь-якого розвитку подій — включно з найгіршими варіантами

Тема запитів минулого тижня — величезна втома, що не завжди відповідає навантаженню, і «головний біль напруженості». Втома — одна з ознак інтоксикації. У нашому випадку, можливо, інтоксикації напруженістю. Неможливо довго жити в стані активації, в постійній адаптації до непередбачуваності.

Відео дня

Наша втома дуже з’ясовна. А з початком навчального року з’явилася ще одна сфера контролю і тривоги.

З клієнтами ми розробляли стратегію, як послабити напруженість.

1. Кожного разу, коли відчуваємо, усвідомлюємо, що ми в безпеці, коли нам дійсно спокійно — відзначаємо це. Так собі і говоримо: «Я в безпеці». Або: «Мені добре».

Чим більше невідомості, тим більше тривоги і напруженості

2. Що в моєму житті незмінне? Нам важливо відчувати, що життя йде, що життя — більше, ніж випробування. Що те, що всі ми проживаємо — один з етапів. Складних, але етапів. Вчора ми з сином ходили по Украфлорі. Починаючи з грудня там не була. Зараз у магазині, крім квітів, є й новорічні стенди. Іграшки, кулі, різний декор. Це якось дуже для мене було вчасно, радісно і обнадійливо: Новий Рік буде за розкладом.

3. Чим більше невідомості, тим більше тривоги і напруженості. Тим сильніше спазмовані наші м’язи, тим більше «симпатичних» реакцій. З клієнтами ми малювали «сходи напруженості», в яких кожна зі сходинок була думкою — «що може статися найгіршого». І до кожної сходинки ми прописували алгоритм дій, запасні варіанти на випадок страхітливого сценарію. Після того як ми прописували план конкретних дій, я пропонувала забарвити маркером цю сходинку, щоб вона стала кольоровою, і назвати її «сходинкою сили або адаптації».

Основні питання були про дітей, наприклад:

 — У школі, де вчиться дитина, переходять на дистанційне навчання. Потрібно подумати, хто зможе бути з дитиною вдома, чи можна працювати дистанційно, чи можливо домовлятися з батьками однокласників, щоб займалися разом, чи вміє дитина підігрівати собі їжу, чи є у неї комп’ютер, чи вміє вона сама запускати потрібні програми. У класного керівника уточнити, що ще потрібно врахувати.

 — Якщо дитина захворює — чи будуть онлайн-уроки? Як дізнаватися домашнє завдання, які довідки потрібні.

 — Якщо хворіють дорослі, хто зможе подбати про дитину? Якщо це не родичі — важливо записати телефони, якщо чужі люди — заручитися їхньою підтримкою, познайомити, хоча б фотографії дітям показати. Залишити конверт з «гарячою інформацією» — де гроші, документи. Для себе прописати список важливих контактів.

 — Якщо людина живе сама, ми писали стратегію — кому можна зателефонувати, до кого звернутися по допомогу, якщо потрібно. Ми працювали з переконанням, що «просити про допомогу соромно, як я можу напружувати інших, адже у всіх свої проблеми».

На курсі з кризового реагування в методі когнітивно-поведінкової терапії, який я зараз проходжу, було шикарне питання: «А як би „це“ могло виглядати в ідеальному світі»? Відповідь на це питання проявляє справжню потребу людини. «Ну, скажете, Світлано — в ідеальному світі можна довіряти один одному», — і ми з клієнтом «титрували кроки довіри», вивірюючи, наскільки і в чому зараз людині безпечно довіряти. А я їй щиро говорила про те, як ціную її довіру до мене в цей момент. Острівець довіри завжди залишається.

Після того як ми «пройшли» по кожній сходинці, і сходи стали кольоровими, я просила намалювати фігурку зверху (або внизу, в залежності від того, звідки сам клієнт починав рух) — зобразити людину, «яка впоралася».

Тривога — «закапсульована всередині» дія. Складаючи план, ми вже робимо дію «назовні». А коли негативні прогнози не справджуються, відбувається сплеск дофаміну. Ми навіть більше радіємо, тому, що не відбувається очікуване погане, ніж тому хорошому, що відбувається. І нехай негативні прогнози не збуваються!

На одному з семінарів я проводжу практику — демонстрацію. Вся група стоїть у нестійких позах. І кожен може зберегти рівновагу, тільки якщо одночасно тримається за когось і когось утримує.

Щоб зберігати рівновагу, нам важливо не тільки тримати, але й дозволяти собі триматися.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X