Колективна травма війни. Що ви можете відчувати зараз і чому

19 травня, 20:43
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Ольга Лазаренко: «Гострий воєнний стрес накладає відбиток по-різному на кожного з нас» (Фото:RostyslavOleksin/Depositphotos)

Ольга Лазаренко: «Гострий воєнний стрес накладає відбиток по-різному на кожного з нас» (Фото:RostyslavOleksin/Depositphotos)

Ці переживання властиві перш за все тим, хто має «травму свідка», переживає вимушену евакуацію або страждає від втрати близьких

Колективна травма війни, гострий воєнний стрес накладає на всіх нас відбиток по-різному.

Особливо нижчеописані риси стосуються тих, хто має «травму свідка», переживає вимушену евакуацію або страждає від втрати близьких. На мій погляд, існують специфічні риси такого страждання, які потім, коли ми їх виділимо і назвемо, зможуть трансформуватись у легші форми для психологічної інтеграції. Отже, перша:

Відео дня

1. Невпізнанність

Це страждання від болісної вимушеної зміни ідентичності. Питання «хто я?» неприємне і вражаюче. Воно може лякати людину (аж до почуття жаху), адже немає звичного психічного відображення речей і подій, звичних інтерпретацій і значень. А отже немає слів, щоб назвати цю болісну переміну. І тим більше її ніхто не може назвати зовні. Бо щоб отримати зовнішнє відображення, спершу людині самій треба описати те, що з нею відбувається. В цьому стані люди можуть доходити до дна відчаю і горя, коли вони не здатні пояснити і описати свої процеси, а всі поради та підказки значимих людей чи помічників виявляються невідповідними. Це страждання від неможливості надати зміні своїй ідентичності внутрішню форму і бодай якесь значення.

2. Безсенсовність

У вимушеній болісній зміні зовнішніх обставин людина, як правило, не бачить жодного для себе сенсу. Можуть виникати думки «за що це мені?», «чому я?». Неможливість надати ціннісного значення подіям породжує ланцюжок неприємних емоцій: злість, образа, смуток, горе, розпач і зневіра.

Невизначеність майбутнього породжує тривогу, відчуття безнадії і безсилля

Ціннісні значення ми зазвичай формуємо в значущому оточенні зі значущими людьми. У ситуації вимушеної евакуації чи втрати близьких досить важко опиратися на минулі ціннісні значення, бо вони прив’язані до втрати й тому можуть приносити ще більше болю.

Безсенсовність також часто має відтінок відчуття абсурду і невчасності, чогось абсолютно невідповідного.

3. Невизначеність

Особистість — це психічний процес. І не просто якийсь, а багатомірний процес із минулого, теперішнього і майбутнього. В нормі всі три часові пласти відіграють важливу роль для самовизначення, самоідентифікації і самоусвідомлення. А вже тільки потім — саморегуляції.

Коли ми маємо справу з воєнним стресом, то минуле пов’язане з неприємними почуттями, теперішнє залежить від зовнішніх обставин, а майбутнє — не визначене, особливо у внутрішньому плані. Адже щоб визначити майбутнє, ми повинні справитись із неприємними почуттями минулого. А це не дуже швидкий процес, та й при воєнній ситуації, що триває, не завжди реалістичний.

Невизначеність майбутнього породжує тривогу, відчуття безнадії і безсилля.

4. Болюча новизна

Болюча новизна з 'являється з травматичного розлому. Травма — це, по суті, несподівана раптова втрата цілісності. В тому числі безперервності психічної тканини.

В спокої та добрих надійних стосунках безперервність завжди відчувається як фундаментальна основа нашого психічного існування. Коли несподіваний раптовий біль перериває це, з’являється болюча новизна. Це непрошені, неприємні нові відображення об'єктів навколишньої дійсності (і себе самого), які відчуваються чужими, незасвоєними і приносять відчуття болючої самотності (в різних варіаціях — покинутості, ізольованості, відірваності), що разом із горюванням за втратою дають відчуття екзистенційного потрясіння.

5. Відсторонення/ізоляція

Зв’язки з людьми, щоденними ритуалами, звичними об'єктами, тваринами, місцями під час вимушеної евакуації часто порушуються або втрачаються. Іноді саме відчуття такого зв’язку приносить біль втрати. Нові зв’язки під час цього досвіду відірваності від дому ще не встигли сформуватись або відчуваються не такими, іншими. Частково через вище перераховане людина може відчувати, що її не розуміють, і відсторонюватися. Відчуття ізоляції також може зростати через відчуття сорому: «Зі мною щось не так, бо я пережила/пережив таке», «Я мав/мала б вчинити по-іншому».

6. Порожнеча

Психічне відчуття порожнечі в такому стражданні не є нейтральним переживанням, це не точка творчої байдужості. Навпаки, це болісне переживання спустошеності і неможливості зрозуміти свої орієнтири і себе.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X