Коротка відповідь. Чому ми стали частіше ображатися

Спитали в реалі нещодавно, спитали в приватних повідомленнях вчора. Відповідаю схематично.

Проблема: люди соромляться того, що стали відчувати багато образ. Ображаються на рідних, ображаються на ледве знайомих, ображаються на дописувачів Фейсбуку. Навіть на алгоритми ображаються.

Запит звучить приблизно так: «Чому я почав ображатися? Образи — нова норма життя? Поясніть, тоді я з цим щось зроблю».

Образи — це частина дитячого мислення

Коротка відповідь: в якомусь сенсі — це дійсно нова тимчасова норма для багатьох людей. Вона розвинулась у тих, хто швидко виснажується і не може нести за себе відповідальність.

Пояснення: образи — це частина дитячого мислення, емоцій і відчуттів. Інфантильні люди, діти, підлітки — дуже багато ображаються, бо вони ще не знають багато чого про свої та чужі кордони, обов’язки, реалістичні і не реалістичні бажання. А в довгому стресі (такому, як зараз) ми часто поводимося як діти, маємо дитячі стани, бо немає енергії, ресурсу, сил на відповідальність і дорослі дії. Це називається психологічною регресією або впаданням в дитинство: хочеться, щоб прийшов хтось «дорослий» і вирішив все проблеми.

Читайте також:

Роберт Енрайт

Цілюща сила прощення. Як позбутися руйнівного почуття образи

Прояви регресії посилюються при виникненні різних станів і розладів: у разі почуття тривоги, сорому, астенії, при фізичних перевантаженнях, соматичних захворюваннях.

Тоді у нас з’являються великі вимоги до інших, великі сподівання на інших. Звісно, що ті, інші, люди не виконують наших вимог, не виправдовують сподівань, бо вони живуть своє життя, а не прикріплені до нашого. І тоді з’являється образа. Дитяча образа на людей, війну, державу, дописувачів Фейсбуку та вчинки близьких.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV

Більше блогів тут