Три «сліпі плями». Чого ми можемо не знати про кохання
Тайлер Джеймісон: «Знаючи про існування „сліпих плям“, ми обачніше зв’язуватимемо себе зобов’язаннями» (Фото:AllaSerebrina/Depositphotos)
Кохання сліпе, але не настільки, як ви могли б подумати
Любов сліпа, популярне телешоу виробництва Netflix, позиціонує себе як експеримент, мета якого — з’ясувати, чи можна закохатися, не бачачи одне одного. Побачення відбуваються у спеціальних «капсулах», де учасників програми відокремлює один від одного стіна, і оголосити про заручини пари повинні до того, як зустрінуться віч-на-віч. Передбачається, що якщо між вами встановиться достатня емоційна близькість, зовнішність не матиме значення. Привабливість — це щось глибше, ніж фізична подоба, і для того, щоб двоє відчули себе готовими одружитися, може вистачити кілька тижнів.
Як дослідник стосунків, я бачу, як десятиліття досліджень у галузі психології втілюються в Любов сліпа та інших телешоу. Нещодавно ми разом із моєю колегою, доктором Лорен Гарріс, проаналізували один із випусків Любов сліпа в режимі реального часу в соцмережах, і розбір годинного епізоду зайняв у нас дві години, бо нам було що сказати.
Нижче наведено три наукові концепції, які пояснюють деякі «сліпі плями» у сприйнятті кохання загалом і кохання на телешоу зокрема.
