Вчимося жити у війні. П’ять речей, які потрібно перестати робити прямо зараз

19 липня, 00:40
Олена Любченко: «Психологічну зрілість можна розвивати» (Фото:AndrewLozovyi/Depositphotos)

Олена Любченко: «Психологічну зрілість можна розвивати» (Фото:AndrewLozovyi/Depositphotos)

Те, що у вас вище за всіх піднявся тиск після новин, не допомагає ні постраждалим, ні воїнам, ні перемозі

Зараз говоритиму як кандидатка психологічних наук та експертка в резилієнтності з великим стажем.

П’ятий місяць ми з вами вчимося жити у війні:

— реагувати на екстремальні події;

Відео дня

— давати собі раду з емоціями;

— переживати горе;

— будувати взаємини із собою й іншими.

Кожен справляється як може, і всі ми вчимося.

Так ось. Люди, які вивчають резилієнтність і поведінку у війні, доказово стверджують, а я особисто люто плюсую:

1. Те, що ви дуже сильно страждаєте або у вас вище за всіх піднявся тиск після новин, не допомагає ні постраждалим, ні воїнам, ні перемозі.

2. Те, що ви доводите себе до психологічного виснаження, безсоння і безсилля — це не ознака того, що ви дуже добра людина чи найбільше любите свою країну.

Ми можемо вибрати іншу поведінку

Це ознака того, що у вас погано з навичками резилієнтності, психогігієною і ви не вмієте елементарно піклуватися про себе.

3. «Мольбами чи прокльонами проблеми не вирішують». Але ними можна накрутити собі тиск і довести до виснаження.

4. Переглядами по 50 разів відео з вибухами та відірваними кінцівками війну не виграти. Це не співчуття, це смакування жахливих деталей і шкідлива — навіть не марна, шкідлива — трата часу. Доведений наукою факт.

5. Те, що ви п’ятий місяць тільки плачете, злитеся й нічого більше, хоча живете у відносній безпеці, зовсім не допомагає тим, за кого ви страждаєте. Часто саме так люди налякані та з недостатньою психологічною зрілістю знімають із себе відповідальність.

Але ми вчимося.

Психологічну зрілість можна розвивати, емоціями — учитися керувати, а зависання за жахливими новинами можна скорочувати.

Мій текст — інформація для роздумів: що, як і навіщо ви робите. Ми можемо вибрати іншу поведінку, навчитися заспокоювати емоції, знаходити джерела енергії та радості.

Про це з початку війни у мене було багато публікацій.

Волання чи закиди в тому, що хтось неправильно журиться, нікому не допомагають. А конкретні дії: донати, волонтерство — допомагають.

Текст опубліковано з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X