Під силу кожному. Три звички, які допоможуть розвинути життєстійкість

Коли Бетані Гемілтон було 13, вона вважалася юним обдаруванням, якому пророкували кар'єру професійного серфера. Але під час одного з ранкових запливів в компанії найкращої подруги Алани Бланшар на Гемілтон напала чотирьохметрова тигрова акула. Дівчина миттєво позбулася руки і до того часу, коли лікарі зупинили кровотечу, втратила 60% крові і впала в гіповолемічний шок.

Гемілтон дивом вдалося вижити. Її врятував джгут, виготовлений з лямки від дошки для серфінгу батьком Алани Бланшар, а також хірург-ортопед, який примчав до лікарні з розташованого неподалік готелю.

Але хоча дівчина і змогла пережити напад, моральні та фізичні випробування на цьому не закінчилися. Їй довелося починати все з нуля і пристосовуватися до свого нового стану. Ще вчора вона була наймолодшою спортсменкою, що подавала надії, — а сьогодні намагалася «навчитися робити зачіску однією рукою».

Для більшості серферів подібна подія означала б кінець їх професійної кар'єри. Але Гемілтон вирішила вчитися серфінгу заново. Вона знову стала на дошку менш ніж через місяць після нападу акули — швидше, ніж потрібно на відновлення після перелому руки. Два роки по тому Гемілтон виграла чемпіонат Національної шкільної асоціації серфінгу. Відтоді вона брала участь у безлічі професійних змагань і подорожувала по всьому світу, підкоряючи найвідоміші хвилі.

Дуже заманливо вважати, що те, як швидко Гемілтон змогла повернутися до повноцінного життя, було результатом її унікальної вродженої життєстійкості. Але в своїх інтерв'ю вона дякує аж ніяк не генетиці. Замість цього спортсменка розповідає про повсякденні звички, які допомогли їй — тобто про ті речі, які може робити кожен з нас, адаптуючись до нашої нової норми.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.