Як спілкуватися з тими, хто отримав складний досвід війни

13 вересня, 20:43
Антон Семенов: «Людина може приховувати зміни, зокрема від себе» (Фото:orestligetka.ukr.net/Depositphotos)

Антон Семенов: «Людина може приховувати зміни, зокрема від себе» (Фото:orestligetka.ukr.net/Depositphotos)

Наша подяка нашим військовим повинна висловлюватися не лише у привітаннях з перемогами, а й у допомозі, яку потрібно буде надати тоді, коли вони повертатимуться до мирного життя

В ці дні хороших новин я вважаю частиною своєї роботи нагадувати, що наша подяка нашим військовим має висловлюватися не лише у привітаннях з перемогами та допомозі у досягненні цих перемог, а й у підтримці тоді, коли вони повертаються після подвигів у окопи, на пункти постійної дислокації для відновлення, коли приїжджають додому відвідати близьких. І у допомозі, яку потрібно буде надати тоді, коли вони повертатимуться до мирного життя.

Відео дня

Людина приховує свої зміни, зокрема від себе

Щоб розмовляти з людиною, яка отримала складний досвід, важливо зрозуміти, що вона відчуває.

Цей досвід змінив її, вона стала іншою. І вона лякається, що коли люди навколо про це дізнаються, то відкинуть її, не приймуть як свою.

Тому людина приховує ці зміни і намагається виглядати такою, як була раніше. Це вимагає великої напруги, що призводить до роздратування та спалахів гніву.

Людина перестає спілкуватися, тому що так їй легше

Якщо ви допомагаєте, то ви даєте, а не обмінюєтеся

Ця людина швидко розуміє, що простіше і безпечніше просто не спілкуватися. Але стратегічно це початок дуже поганого шляху, який призводить до втрати соціальних зв’язків, зниження стресостійкості та мотивації діяти і дуже підвищує ризик розвитку ПТСР і навіть самогубства. Людина боїться відкидання, тому почувається вразливою. Прагнучи захистити себе в бою, воїн одягає броню та шолом. Можна сказати, що тут відбувається те саме.

Людина приходить у броні і залишається у броні

Людина приходить додому, до друзів, але приходить у броні та в шоломі. Якщо ви спробуєте зняти з неї цей захист, вона лякатиметься ще більше і чинитиме опір.

Якщо ми хочемо допомогти, то наше завдання — такі умови, в яких людина почне знімати свою броню сама. А для цього вона має відчути себе у безпеці.

Щоб допомогти «розтанути» і «роздягтися», потрібно дотримуватися кількох правил

— Не тиснути, а створювати умови.

— Не розпитувати, а показувати, що все гаразд.

— Не скаржитися, а співчувати.

Як це зробити

Якщо ви допомагаєте, то ви даєте, а не обмінюєтеся. Якщо ви не можете просто віддати (свою увагу, співчуття, підтримку) задарма, то не треба і починати.

Покажіть, що ви безпечні

Тиск — це не тільки ваші думки та вказівки, це і ваші переживання, звинувачення та вимоги.

Щоб створити безпеку, вам потрібно показати, що ви справляєтеся, що ви контролюєте те, що відбувається, і що ви знаєте, що робите і робитимете.

Для цього треба розповідати. Але не про свої біди та переживання, а спокійно та нейтрально розповісти про ті події, що вже відбулися, про те, що ви робите зараз, і про те, які у вас плани на найближче майбутнє. Без оцінок та емоцій.

Дозвольте людині бути корисною

Вам потрібні історії успіху у ваших взаємодіях. Найпростіше цього досягти попросивши про просту допомогу. Якщо людина погодиться, допоможе, а ви подякуйте — то це історія успіху.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Дозвольте людині мати свій погляд

Усі люди, які зіткнулися із травматичним досвідом, сприймають його неадекватно, і це нормально.

Вони перебільшують, применшують, знецінюють, шукають винних, різко змінюють свій настрій та манеру взаємодії, то «відморожуються», то «розпалюються».

Це все нормально, це все природний перебіг засвоєння нового досвіду. Якщо цьому не заважати (якщо це безпечно), поступово амплітуда цих проявів зменшується, і людина сама все зрозуміє.

Якщо ж сперечатися, пояснювати, як все було насправді, і нав’язувати свою точку зору, то далі ви просто лаятиметеся. Це людині не допоможе.

Людині допоможе, якщо ви пам’ятатимете, що вона має право так дивитися на свій досвід, як їй зручніше для його осмислення. Якщо зможете зберігати контакт, слухати, співпереживати, а коли людина хотітиме вашої оцінки, говоритимете щось на кшталт: «Мені важко сказати, я там не був».

І продовжувати бути поряд.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X