Ментальне здоров’я нації. Чому зараз так важливі психологи

Тетяна Циба: «Більше половини українців пережили і продовжують переживати стрес, пов’язаний з війною» (Фото:Dmyrto_Z/Depositphotos)
Сьогоднішній рівень стресу українців не піддається «лікуванню гомеопатією»
24 лютого 2022 року змінило все. Безумовно, величезна частина громадян України усвідомлювала, що війна триває з 2014 року. Утім, для абсолютної більшості, вона тривала «десь», далеко від власного дому і, відповідно, від власної свідомості. Сьогодні все по-іншому. Війна стала нашою реальністю. У єдиному пориві ми бажаємо смерті агресору, «викладаємо» написи тілами окупантів, плачемо від світлин, новин, промов та благословляємо ЗСУ.
Та попри незліченну кількість об'єднуючих речей, кожен з нас має свій власний досвід, проживає війну у своїх власних обставинах, тому окрім того, що нас об'єднує, є те, що створює між нами прірву нерозуміння і несприйняття. А через те, що життя під час війни робить світ чорно-білим, досягти спільних рішень, побудувати спільну Україну і при цьому не розсваритися, — надзавдання.
Більш ніж половина українців пережила та продовжує переживати стрес, пов’язаний з війною. Наслідки стресових ситуацій — те, що лишиться з усіма нами назавжди. І якщо раніше більшість із нас намагалися впоратися зі своїми психологічними проблемами самостійно: друзі, книги, спорт, природа, алкоголь, — то сьогоднішній рівень стресу явно не піддається «лікуванню гомеопатією». Тому нарешті прийшов час поставитися до психології і психотерапії як до окремої сфери знань і, відповідно, окремої професійної діяльності. Зі своїми методами та інструментами, яким спочатку необхідно навчитися.
Здорова нація збудує нову успішну Україну
Стрес, тривожність, емоційна нестабільність проявляються по-різному і залежать від пережитого досвіду та від обставин, у яких знаходиться людина. До прикладу, за висновками платформи robota.ua, яка опитала на своєму вебсайті 1582 шукачів роботи щодо того, як стрес впливає на їхнє життя, 58,9% українців втрачають робочу й особисту ефективність через стрес, і лише 10,3% залишаються стійкими.
В іншому дослідженні — всеукраїнському телефонному опитуванні, яке провів Центр контент-аналізу (оброблено 2005 анкет) — майже 23% повідомили, що відчули вигоряння, зниження продуктивності або безсилля, і ще понад 21% — депресію. При цьому понад 25% зазначили, що у них знизилися робочі результати, стало важко сконцентруватись.
Головна перешкода — недовіра
Отже, нехтувати проблемою означатиме погіршувати свій стан, робочі показники, а відтак і якість життя. Чому ж українці не поспішають до психологів, принаймні не роблять це з тією ж готовністю, з якою йдуть чи телефонують до свого сімейного лікаря, коли у них проявляються симптоми хвороби? Якими є основні перешкоди та стереотипи, що найбільш часто змушують відмовлятися від думки про звернення до психолога?
Експерти, опитані дослідницькою компанією Gradus Research наприкінці вересня 2022, зазначають, що основним бар'єром до звернення є відсутність такої культури, норми в українському суспільстві. Українці просто не знають, за яких причин та куди потрібно звертатися, не довіряють психологам як спеціалістам. Так, найбільш поширеним стереотипом, відповідно до цього дослідження, є думка, що «психологічна допомога — це для психічно хворих людей» (так вважають 49%). Ще 44% українців вважають, що зі своїми психологічними проблемами вони впораються самостійно. 22% стверджують, що психологи не допомагають, а просто намагаються витягнути якомога більше грошей. А 36% просто не бачать різниці між психологом та психіатром, вважаючи їх однаковими спеціалістами (у той час, як психіатр є лікарем, який лікує розлади психіки, а психолог не призначає ліків, а допомагає людині впорядкувати власні думки).


Отже, недовіра та стереотипи — найперша причина, яка стримує людей від звернення до психолога по допомогу.
Другим важливим чинником є гроші. Падіння доходів внаслідок війни зробило шлях до психолога закритим для багатьох українців. Хоча в Україні зараз є достатньо програм, які забезпечують безоплатну психологічну допомогу.
Але повернемося до того, з чого почали: війна радикально змінила наше психологічне здоров’я і більшості українців доведеться з цим щось робити. Понад 60% опитаних Gradus Research після 24 лютого переживали тривожність, страх або паніку. 63,5% не звертались по психологічну допомогу, бо вважають, що їм це не потрібно. А ті, хто звертався, прагнули отримати моральну підтримку (48,2%) та підвищити продуктивність (14,6%).

Психолог: де знайти, чого чекати
Оскільки стрес — природна реакція нашого організму на події, що з нами відбуваються, то й підхід має бути комплексний. Щоб впоратися зі стресом та допомогти собі та своїм близьким пережити ці непрості часи, дати раду неконтрольованим емоціям та допомогти психіці на шляху до зцілення, людині буде корисним оволодіти мінімальним набором прийомів базової психологічної допомоги.
Професійний психолог може допомогти зрозуміти причини симптомів, роз’яснити стан, знайти джерела проблем і дати рекомендації щодо їх усунення. Також він порекомендує методи самодопомоги або формат професійної психологічної допомоги.
Наталія Зарецька, координаторка Центру психологічної допомоги (м. Буча) та радниця з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Міжнародного медичного корпусу, наголошує, що тих, кому потрібна психологічна допомога, сьогодні значно більше, ніж фахівців. Пані Зарецька працювала в Бучі з квітня як психолог-волонтер і готова була допомагати Бучанській громаді на волонтерських засадах протягом півроку. Але попит виявився настільки високим, що вже в червні вона відкрила Бучанський центр психологічної допомоги за підтримки Бучанської міської ради, Національного університету Києво-Могилянська академія та Мальтійської служби допомоги. З вересня до підтримки Бучанського центру приєднався Міжнародний медичний корпус та ГО «CESVI» (Бергамо, Італія).
Схожі ініціативи працюють і в інших населених пунктах. Також існує онлайн курс з психологічної самодопомоги.
Мільйони ментальних проблем
«Уроки, засвоєні з інших надзвичайних ситуацій, свідчать, що війна матиме прямі й опосередковані наслідки для психічного здоров’я та благополуччя українців. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 20% населення, яке упродовж останніх 10 років проживає в районах, що постраждали від військових конфліктів, має певну форму психічного розладу — від легкої депресії і тривожності до психозу, і майже кожна десята особа має психічний розлад помірного або тяжкого ступеня», — говорить Олександра Машкевич, генеральна директорка директорату медичних послуг МОЗ України. Отже, йдеться про мільйони осіб, які матимуть певний розлад психічного здоров’я.
Причому, оскільки у кожного власні, унікальні життєві обставини та проблеми, робота з кожною аудиторією (групою) потребуватиме специфічних методик.
Олена Нагорна, військова психологиня, військовослужбовиця ЗСУ виокремлює дев’ять таких груп: — зокрема, цивільне населення, яке перебувало на окупованих територіях; громадяни України, які були вимушені виїхати за кордон; члени родин загиблих, зниклих безвісти і полонених; мобілізовані військовослужбовці. Детально про специфічні проблеми кожної групи та особливості психологічної роботи з ними — у наступній колонці.
Професійні психологи допоможуть нам подолати травми війни, конвертувавши їх у посттравматичне зростання. Це зробить нас сильнішими і стійкішими: кожного окремо і в якості єдиної спільноти. Здорова нація збудує нову успішну Україну.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут