Складний процес. Як зачинити двері за минулим

26 вересня, 22:05
Олена Любченко: «У болю немає терміну придатності» (Фото:AntonioGuillemF/Depositphotos)

Олена Любченко: «У болю немає терміну придатності» (Фото:AntonioGuillemF/Depositphotos)

Дозвольте собі проживати емоції саме так, як вам потрібно, і так довго, як хочеться

Дуже хотіла написати про Королеву, і ось вже тиждень минув з того дня, коли її поховали.

Останнім часом я багато думаю про те, що англійською називається closure, а українською… closure — це про багато речей. Словник вам скаже, що це про «зачинення», втім, ні, на психологічному рівні closure — це більш складний процес. Який має відбутися з нами, коли ми щось — або когось — втратили.

Відео дня

Closure — це визнання втрати.

Це визнання своєї, будь-якої, реакції на цю втрату.

Це погодження з цією втратою, її прийняття.

Це внутрішній договір з собою жити далі, незважаючи на втрату і біль, який вона принесла.

Closure — складний процес, і його не можна квапити. Він тривалий, і він має тривати стільки, скільки вам потрібно.

Якщо ви, скажімо, після того, как розійшлися з бойфрендом, не пройдете процес closure, ви не будете готовою до нових стосунків.

Аби рухатися у майбутнє, варто зачинити двері за минулим

Якщо, наприклад, після скандалу з ким завгодно (мамою, дочкою-тінейджером, сусідкою) ви не заспокоїтеся повністю, не повернетеся до себе, ви не зможете продуктивно вийти з цієї кризи і продовжити доброзичливе спілкування.

Якщо ви звільняєтеся з роботи і, наприклад, не скажете усім важливим для вас людям в офісі те, що хочеться сказати — ви думками будете повертатися до цієї роботи, до цих людей, коротше кажучи, не зможете рухатися далі.

Closure саме про це — аби рухатися у майбутнє, варто зачинити двері за минулим.

Так от, про Королеву.

Днями одна клієнтка з дитячим обуренням говорила: «навіщо вони так довго її не ховають», «навіщо тягнути», «дали б вже старій жінці відпочити».

Closure — от чому так довго.

Надзвичайній країні на це знадобилося майже два тижні, тому що її громадянам необхідно було віддати шану великій жінці, змиритися з її смертю, відпустити її та бути готовими до правління нового монарха — це все не робиться поспіхом. Тому і ритуали, тому і неквапливі процесії, тому і педантична увага до деталей та символів.

Відпустити старе і подякувати старому — аби бути спроможним радіти новому.

Заломлюючи closure під нашу реальність, я вкотре хочу підкреслити необхідність дозволяти собі проживати емоції саме так, як вам потрібно, так довго, як хочеться, і не намагатися дисциплінувати себе.

У розчарування, у болю, у туги, у суму немає терміну придатності - тобто, є, але тільки ви самі його визначаєте.

Що б ви не втратили через цю кляту війну — не нехтуйте вашими власними ритуалами, коли відпускаєте. Робіть все, щоб зачинити ті двері тихенько, але щільно. І рухайтеся далі. Сил нам усім!

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X