Токсичний сумнів. Як пропаганда маскується під об'єктивність

5 квітня, 20:43
Андрій Бєловешкін: «Культивування невігластва засноване на тактиці „експерти розходяться у поглядах“» (Фото:AllaSerebrina/Depositphotos)

Андрій Бєловешкін: «Культивування невігластва засноване на тактиці „експерти розходяться у поглядах“» (Фото:AllaSerebrina/Depositphotos)

Цей прийом створений не для з’ясування істини, а для того, щоб спотворити вашу картину світу

Сумнів як пропаганда. Одним із найприхованіших механізмів пропаганди є вироблення сумніву. Сумніви та критичне мислення — це найважливіші компоненти мислення, але є спосіб зробити їх токсичними через надмірне посилення. Суть у тому, щоб створити якомога більше сумнівів. Для цього використається цілий арсенал «віддзеркалюванн» істинних шляхів здобування знань: покупка експертів, оплата хибних наукових досліджень, проведення псевдоконференцій, випуск книг і фільмів-розслідувань — але суть цього не в пошуку істини, а в генерації сумніву, оскільки всі ці підходи спрямовані на протиставлення кожній відомій істині зворотного твердження.

Відео дня

Такий підхід — це нібито створення «дискусії» або «розглянемо всі факти», коли пропаганда маскується під об'єктивність. Культивування невігластва ґрунтується на тактиці «експерти розходяться в думках». Суть її в тому, щоб змусити людей повірити, що ніхто нічого не знає, і одразу підсунути потрібну хибну ідею.

Що вище невизначеність, то гірше ми почуваємося

Високий рівень сумніву призводить до появи відчуття неоднозначності (кожен щось приховує, правди немає, це все фейки), але це підвищує активність мигдаликів (відчуття стресу) та знижує активність вентрального стріатуму ниження дофаміну). Чим вище невизначеність, тим гірше ми почуваємося і нам хочеться позбутися цього. Ось у цей момент дискомфорту нам і підсовують зручне, просте та неправильне пояснення подій.

Дослідник цього питання професор Роберт Проктор навіть увів термін агнотологія (від agnosis — «незнання») — свідомі дії з дезорієнтації, навмисне формування невігластва. Найбільш вивченим кейсом є розслідування діяльності тютюнових компаній, які протистояли науковим фактам про шкоду куріння. Це було не пряме заперечення очевидних фактів, а саме «вироблення сумніву». В 1979 були опубліковані інструкції компанії Brown & Williamson «Smoking and Health Proposal», де рекомендувалося: «Ми маємо породжувати сумніви, оскільки це найкращий спосіб боротьби з „фактичною базою“, яка сформувалася у людей у головах. Крім того, це спосіб викликати суперечки та полеміку».

Такий метод («експерти розходяться в поглядах») містить підтримку наукових досліджень, спрямованих на спростування існуючих фактів, покупку експертів з докторськими ступенями, створення «незалежних» інститутів дослідження куріння. Такі ж механізми використовуються, коли нафтогазові компанії купують експертів, які критикують та подавляють їхніх конкурентів елену та атомну енергетику), заперечують роль змін клімату. Це ж стосується й питань харчування, промисловості фастфуду та цукрових напоїв. Спроби замовчувати результати досліджень про шкоду цукру шляхом підкупу вчених почалися ще у 60-ті. Сотні мільйонів доларів витрачаються на фінансування вчених та асоціацій, які кажуть, що «не все так однозначно» з цукром та фастфудом. Корпорації впроваджують ідею про «підрахунок калорій», думки «неважливо, звідки калорії, головне баланс», «причина ожиріння — брак фізичної активності, а не продукти харчування» тощо онцепція: «рахувати, скорочувати, спалювати». Виходить, що в надмірній вазі винні не виробники, а ледачі та гіподинамічні споживачі.

Щодо пластику, то хитрий хід — звалити почуття провини на саму людину і змусити її сортувати сміття замість заборони використання пластику на державному рівні.

Другий метод — «ахіллесова п’ята»: виходить один факт нібито «спростовує» і «ставить під сумнів» все інше. Суть цього методу в тому, щоб знайти якусь дрібницю, яку ставлять під сумнів, на підставі чого оголошують решту фактичної бази помилковою. Наприклад, тютюнники часто витягували якесь одне слабке дослідження про шкоду куріння на щурах оча були вже дослідження і на людях), розбирали його слабкі місця, підкреслювали, що це дані отримані на тваринах — і так створювали картину слабкості аргументів про шкоду куріння.

Ще один приклад — консервант, що містить ртуть, у вакцинах оголошується смертельно небезпечним оча порція тунця містить утричі більше ртуті, ніж одна доза вакцини) — і при цьому ігноруються всі захисні властивості щеплення. Так само сьогодні, на підставі зсуву зображення в дзеркалі заднього виду машини, що тремтить, готові відкинути факти сотень задокументованих вбивств.

Що це означає? Критичне мислення — це важливо та корисно. Але роздмухування «токсичного» сумніву — це прийом пропаганди, створений не для з’ясування істини, а для того, щоб спотворити вашу картину світу на користь тих, хто це робить.

Текст публикується з дозволу автора

Ориінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X