Посттравматичне зростання. Як адаптуватися до нового життя

26 травня, 20:43
Вікторія Бояріна: «Під час адаптації варто концентруватися на найближчому соціальному колі — сім'ї та близьких» (Фото:AndrewLozovyi/Depositphotos)

Вікторія Бояріна: «Під час адаптації варто концентруватися на найближчому соціальному колі — сім'ї та близьких» (Фото:AndrewLozovyi/Depositphotos)

Розуміння нових життєвих пріоритетів, переосмислення набутого досвіду, усвідомлення бажань та устремлінь з’явиться лише через 6 — 9 місяців після початку війни

Співавторка: Оксана Королович, сімейно-системний психолог

Зараз, коли перший шок від війни минув, ми вступили у складний період психологічної адаптації, який може тривати близько пів року. Як допомогти собі та своїм дітям упоратися з викликами воєнного часу?

Відео дня

Цикл будь-якої кризи, спричиненої агресивними зовнішніми змінами, складається із трьох ключових етапів: стрес, адаптація, вихід. Небезпека полягає в тому, що психологічна травматизація, яку люди отримують у таких масових катастрофах, як війна чи геноцид, залишаються у психіці назавжди. Більше того, вони впливають на сім'ю протягом наступних трьох-чотирьох поколінь. Саме тому так важливо зуміти впоратися з викликом, з яким зіткнулася Україна, та допомогти дітям правильно прожити те, що відбувається.

Щоб це зробити, важливо на етапі «виходу» з травми, який відбувається через 6 — 9 місяців після травматичних подій, зуміти не просто повернутися до нормального життя, а поставитися до отриманого життєвого досвіду як до такого, що має певну цінність. Надати йому сенсу. Наприклад, переглянути свої пріоритети. Стати уважнішими до близьких. Побачити нові перспективи життя.

Лист подяки допоможе підвести межу під колишнім життям

Трансформувати прожите на духовне зростання і самовдосконалення. Це важливо ще й тому, що якщо ми самі, як дорослі, зуміємо вийти з посттравматичного стресу, викликаного війною, то зможемо допомогти і своїм дітям. І в них у результаті цього досвіду з’явиться специфічний механізм, який допоможе впоратися зі стресом і захистить їх у майбутньому.

Від чого залежить адаптація до змін

Уважається, що психічна стійкість зумовлена з народження через так званий біопотенціал, який передається нам генетично. Також вона залежить від того, скільки батьківського тепла та любові ми отримали у дитинстві. Саме цей досвід стає ключовим при формуванні трьох типів реакції на травматичний стрес: бий, біжи, завмри. Саме вони були найбільше виявлені під час першого етапу шоку війни.

Залежно від особливостей психіки, перша стадія (шок) може тривати від 7 до 21 дня, але не більше 35. Після чого психіка поступово адаптується, а страх, паніка та фрустрація знижуються. Менше з тим, близько 30−35% людей і далі будуть у стані дистресу, і надалі їм може знадобитися допомога в лікуванні посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Ось чому в цей період дуже важливо прагнути задовольнити базові потреби тіла (Їжа, сон, відпочинок, безпека).

Нормальною відповіддю на стрес є чергування реакції симпатичної (відповідає за збудження) і парасимпатичної (відповідає за розслаблення) нервової системи. Коли людина на тривалий час «застигає» в якомусь одному сценарії, наприклад, через стрес перебуває в постійному перезбудженні, перевантажується симпатична нервова система.

У такому стані надниркові залози активно виділяють гормони адреналін і кортизол, які ведуть до проблем зі здоров’ям. Наприклад, кортизол пригнічує вироблення естрогену, пригнічує дію серотоніну та дофаміну ормони задоволення), що в результаті веде до депресії.

Симптомами такого стану можуть бути такі ознаки:

  • Якщо два тижні і більше навіть після відпочинку вас нічого не тішить.
  • Вам нічого не хочеться, ви відчуваєте апатію.
  • Знижено активність мислення.
  • З’являється байдужість до особистої гігієни. Людина стає неохайною, і це стає помітним.
  • Емоційне вигоряння. Людина робить помилки на робочому місці, але не бачить своєї некомпетентності.
  • Суїцидальні думки та небажання перебувати в соціумі.
  • Дифузний біль (болить то живіт, то рука, то серце).
  • Втрата радості від звичайних речей (ангедонія).
  • Неможливість сконцентрувати увагу під час читання чи вивчення чогось нового.

Якщо у вас присутні три і більше перерахованих симптомів, має сенс звернутися до професійного психоаналітика або психотерапевта.

У стані постійного негативного стресу також спазмуються судини, порушується робота шлунково-кишкового тракту. Тому, якщо ваш член сім'ї перебуває у такому стані, необхідно допомогти йому чергувати різні типи реакції на стрес. Не уникати емоцій, а допомогти їх усвідомити та прожити. Найпростіший спосіб зробити це — попросити людину назвати емоції, їхню причину (конкретна життєва ситуація) і що вони для нього означають. Для дітей важливо у такий період отримувати більше тілесного контакту з батьками — обійми, погладжування, можливо, спати разом.

Те, як ви пройшли перший етап стресу, визначає успішну або неуспішну адаптацію в наступні шість місяців. Наприклад, якщо ви змогли вийти зі стресу, ваша адаптація буде безпечнішою. З’явиться більше емоцій і почуттів, більше ресурсу допомагати іншим.

Якщо ж була негативна затяжна реакція без періодів відновлення, то в наступні кілька місяців людина доживатиме того, що трапилося. Постійний моніторинг новин, «провина вижилого», можуть стати причиною апатії, порушень сну, зниження концентрації уваги, утрати інтересу до життя. Людина залишається віч-на-віч з усіма почуттями, які могли бути заблоковані під час шокової реакції.

Основні кроки для успішної адаптації

У цей період не варто придушувати свої почуття, краще навпаки дати волю емоціям. Оплакати втрати, усвідомити та прийняти, що минулого життя більше не буде. Якщо ви заперечуватимете смерть минулого, це не дозволить вам нормально адаптуватися до нової реальності життя. Щоб зробити це, можна використати наративну практику з психології — написати листа подяки минулому життю та тим планам, які вже неможливо реалізувати.

Структура такого листа може мати такий вигляд:

  • Що хорошого є у моєму житті сьогодні?
  • Яке в мене було життя?
  • За що я вдячна/вдячний минулому?
  • Яким планам не судилося реалізуватися?
  • Чого із минулого життя більше не буде?
  • Який досвід минулого буде мені корисним і важливим для майбутнього?

Лист подяки допоможе підвести якусь риску під колишнім життям і взяти в нове життя все найважливіше і найцінніше з того, що було раніше. Закінчити такий лист можна фразою про те, що, як було раніше, більше не буде, але буде інше, нове.

Під час адаптації варто концентруватися на найближчому соціальному колі — сім'ї та близьких. Щоранку можна починати з питання: «Що корисного я можу зробити сьогодні для себе та своєї сім'ї?»

Горизонт планування за ці шість місяців краще обмежити двома тижнями, максимум місяцем. Це пов’язано не лише з високим рівнем невизначеності, у якому ми живемо, але й із тим, що розуміння нових життєвих пріоритетів, переосмислення набутого досвіду, усвідомлення бажань та устремлінь з’явиться лише у третьому періоді, який настане у період 6 — 9 місяців після початку війни. .

Як допомогти дітям адаптуватись?

Краще чесно говорити з дітьми про війну, уникаючи травмувальних слів і зображень. І якщо, наприклад, необхідно піти у бомбосховище, то пояснювати дитині, що відбувається і чому це важливо зробити. Дайте їм можливість жити усі природні емоції: плакати, злитися, кричати. Якщо дитина плаче уві сні, то не будити її, а дати прожити цей досвід: обійняти чи лягти поруч, поки вона не заспокоїться уві сні. Частіше разом займайтеся творчістю, наприклад, ліпіть або малюйте.

Коли дитині потрібна підтримка, можна щиро запитати її: «Чим я можу тобі допомогти», «Що ти зараз відчуваєш?», «Як ти хочеш, щоб ми провели час?» Так дитина зможе легше пережити біль та отримати новий досвід життя.

Оскільки Україна зіткнулася не лише з війною, а й із геноцидом, важливо також промовляти з дітьми, що вони належать до української нації, та наводити аргументи, чому цим варто пишатися. Наприклад, розповідати про українську історію, культуру, традиції, частіше використовувати у побуті українську мову. Усвідомлення своєї національної належності та внутрішня злагода з цим — важливі умови для подолання травми історичного досвіду, через який сьогодні проходять українці.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X