Щоб могли захищати себе. Як допомогти дітям зростати з відчуттям власної сили

3 жовтня, 21:13
Світлана Ройз: «Я думаю про відчуття нашої надійної близькості, можливості довіряти нам» (Фото:Pixabay/pexels)

Світлана Ройз: «Я думаю про відчуття нашої надійної близькості, можливості довіряти нам» (Фото:Pixabay/pexels)

Нам потрібно це вкласти в наших дітей

Я думаю над тим, що нам потрібно вкласти в наших дітей, щоб вони зростали з відчуттям сили і спроможності впливати на своє життя. Щоб у них вистачало сили бути незручними, нескореними. Щоб не дозволяли собі бути покірним натовпом. Я думаю про істотну повагу. До тілесності, особистого простору, почуттів, думок, вибору. Відчуття нашої надійної близькості, можливості довіряти нам, бо ми надійно стійкі, а через нас — і світу. А ще вміння рефлексувати, писати есе, вміння обґрунтовувати свою думку (тобто і мати право на свою думку), дискутувати.

Відео дня

А ще — про вміння просити про допомогу і розраховувати на допомогу. Розрізняти свої потреби (я зараз з донькою говорю часто про різницю між «я хочу» і «мені необхідно» — зрозуміла, яка це важлива тема). Щоб вони знали, що таке підтримка, співчуття, щоб поруч із нами вчились емпатії. І точно знали межі — «а цього точно не буде в будь-яких обставинах».

Щоб з раннього віку у них міг бути безпечний вибір і вони бачили наслідки свого вибору.

Я думаю про повагу

Щоб вони не втратили можливість ставити питання — різні питання.

І мали право на слово «ні».

Щоб відчували контакт із родом — але без «ти всім зобов’язаний…», «наші пращури так робили і ти маєш». Щоб вони могли в відчутті спиратися на силу роду і йти далі в своє життя.

Щоб вони знали мову, історію і культуру своєї країни, і знали багато мов, і бачили різноманітність світу.

Щоб вони були навчені захищати себе, якщо це потрібно. Щоб могли захищати себе і словом, і дією. Так, щоб вони вміли володіти зброєю.

І були в усвідомленому контакті і з тілесністю, і з думками, і з емоціями.

І щоб у них була «надивленість», «наслуханість», «чуттєвість» до прекрасного — внесок в їхній смак.

Щоб вони через нас відчували силу цінностей. І того, що дає дух (для когось — віра).

Щоб вони змалку знали, що таке емоції, стресостійкість, як можна впливати на свій стан.

Щоб вони чули історії поразок і перемог, зростання в нашому житті.

І щоб вони, як головний герой мультфільму Панда Кунг-Фу знали: «Секретного інгредієнту немає. Сила в тобі. Щоб зробити щось особливе, важливо просто вірити в те, що ти — особливий».

Я писала це і подумала — самим би такими бути.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X