Я молодець. Як хвалити дітей так, щоб зробити їх сильнішими

25 квітня, 23:20
Світлана Ройз: «Саме зараз ми всі потребуємо уваги до найменших наших перемог» (Фото:GeneGlavitsky/Depositphotos)

Світлана Ройз: «Саме зараз ми всі потребуємо уваги до найменших наших перемог» (Фото:GeneGlavitsky/Depositphotos)

Похвала не має служити опорною стіною для самооцінки

Про різницю між похвалою і підтримкою. Я сьогодні писала відповіді на питання інтерв'ю і розмовляла зі знайомою вчителькою на одну й ту ж саму тему — як зараз підтримати дітей так, щоб зміцнити їх. Зараз самооцінка у всіх дуже вразлива.

Відео дня

Пригадала, що у мене ж є цілий детальний розділ із Практичного дитинознавства. Я десь трохи додала, враховуючи контекст, десь скоротила.

Давно підбиралась до важливої теми, як потрібно хвалити дитину, щоб підтримати її, вселити відчуття власної цінності і водночас не робити її залежною від постійного схвалення. Це ж стосується і подяки, і критики.

Я люблю слово «молодець» і часто думаю, як зробити так, щоб «я молодець!» бриніло силою всередині нас, а не постійним питанням — в очах дітей і дорослих. Щоб наша похвала не стала своєрідною опорною стіною для самооцінки.

Нам важливо пам’ятати, що і нагороди, і покарання з часом знижують мотивацію.

Але саме зараз ми всі потребуємо уваги до найменших наших перемог, нам дуже потрібен досвід, що ми хоч якусь дію змогли завершити, щось проконтролювати, що ми можемо бути успішними — навіть, в складних умовах. І ви самі бачите, як зараз діти потребують зворотнього зв’язку від нас.

Самооцінку не можна підвищити ззовні. Усі наліпки, подарунки, оцінки, похвали, вподобайки мають тимчасовий ефект. І при цьому формують залежність. А у дитини або дорослого так і не з’являється стійка впевненість у своїх силах, І щоразу доводиться знову й знову научатись «присвоювати» собі результат.

Я часто помічала: коли розхвалюєш людину, говориш, яка ж вона молодчина, яка розумниця і таке інше, вона нібито навмисно намагається спростувати ці слова, ніби сумніваючись в їхній щиросердності.

Коли вказуєш, за що саме вдячний, подяка стає більш щиросердною

Основний принцип — це не лише говорити слова «молодець», «розумниця», а бути щирим і фокусувати увагу на конкретиці, на тому, що саме ми хвалимо-відмічаємо і за що. Власне, це й дає відчуття значущості, цінності зробленого.

Якщо ми наголошуємо на цінності, а далі починаємо наступну фразу з частки «але» — це знецінює все сказане раніше.

Різниця в похвалі і підтримці: підтримка — стає внутрішньою силою. Похвала — тимчасовою підпоркою.

Кілька прикладів:

Похвала: «Молодець! Я пишаюся тобою! Хороший хлопчик/дівчинка».

Підтримка: акцентуємо увагу на тому, що саме «ми підтримуємо», нам важливо назвати, що саме те, що ми вважаємо найціннішим.

Дитина: «Я красиво намалював/намалювала?»

Похвала: «Який чудовий (красивий, талановитий і таке інше) малюнок!»

Підтримка: «Які яскраві кольори! На малюнку і сонце, і веселка, і віконця у будиночку видно! А це, схоже, собака на вулиці! Тобі подобається малювати, так? Це відчувається одразу!»

(Дитина, відчуваючи підтримку, починає захоплено розповідати про те, що намалювала, що їй вдалось, а що далось важко, ділиться своїми планами і таке інше. А коли ми її тільки хвалимо, у неї залишається відчуття деякої незадоволеності, дитина може навіть несподівано чинити опір похвалі).

Дитина: «Я сьогодні отримала 12 балів з математики».

Похвала: «Ти у нас геній!»

Підтримка: «Ти так багато вчився» (як варіант — «тобі цікава математика», «ти розв’язав усі приклади», «а що було найскладнішим?», «тобі було складно, все відволікало — і навіть у таких умовах ти впорався»).

Ще кілька прикладів:

Похвала: «Хороший хлопчик, сам вдягаєш колготки».

Підтримка: «Ти сам, без сторонньої допомоги розібрався і вдягнув колготки! Я навіть не помітила, як швидко ти з цим впорався».

Похвала: «Ти природжений письменник! Краще за всіх у класі пишеш твори!»

Підтримка: «Коли я читала твій твір, я нібито бачила й чула все те, про що ти описуєш: і дзюрчання струмка, і шелест вітру в кронах дерев, я бачила людей, — так влучно і красиво були підібрані слова. Так викласти свої думки і почуття здатні справжні письменники».

Тепер варіанти з «але»:

«Ти так напрочуд добре впорався із завданням! Молодець, але зробив не зовсім акуратно».

Варіант підтримки без частки «але»: «Усі цифри/літери на сторінці стрункі, як дерева у лісі. А ось ці — мов вітер похилив. А тут — калюжа після дощу. Давай витирати?»

«Ти зібрав іграшки, молодець, але не міг би це робити й хуткіше?»

Варіант підтримки без частки «але»: «О! Іграшки були зібрані зі швидкістю спортсмена-супергероя! Ще кілька хвилин — і ти встановив би новий світовий рекорд!»

І ще: коли, дякуючи людині, не просто говориш «спасибі», а вказуєш, за що саме ти їй вдячний, власне подяка стає більш щиросердною, а тому більш значущою й цінною.

Нам всім зараз дуже складно. І для мене особисто так важливо, що за ці майже два страшних місяці я відчула більше близькості і підтримки. Вдячна за це!

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X