П’ять ідей. Як перестати приймати бажане за дійсне

30 листопада 2022, 20:43
Андрій Біловєшкін: «Відмовтеся від висловлювання своєї точки зору з будь-якого питання» (Фото:AllaSerebrina/Depositphotos)

Андрій Біловєшкін: «Відмовтеся від висловлювання своєї точки зору з будь-якого питання» (Фото:AllaSerebrina/Depositphotos)

Все наше мислення — це тією чи іншою мірою wishful thinking

Бажання, яке засліплює. Чимало років тому у нас на Кіпрі жив скульптор Пігмаліон. І він так закохався в статую, яку створив, що боги оживили її, а пізніше вона народила йому дітей, одним з яких був Пафос — легендарний засновник однойменного міста, в якому я зараз мешкаю. Ефект Пігмаліона — це багато в чому прояв магічного мислення, характерного для дітей та первісних племен, завдяки якому ми віримо, що сила нашого бажання змінить реальний світ. Звісно, іноді сила пророцтва, що самоздійснюється, цілком реальна, особливо коли вона належить до тих справ, які ми особисто контролюємо і в яких беремо участь.

Відео дня

Проте застосування своїх очікувань часто-густо призводить до прийняття бажаного за дійсне (wishful thinking). Насправді це не просто спотворення мислення — wishful thinking є характерним для всіх людей, адже наш внутрішній стан впливає на сприйняття та мислення. Якщо вас мучить спрага, то перед вами мерехтить булькання і блиск води навіть у випадкових стимулах. Наше сприйняття — це багато в чому наші бажання, наша мотивація, це низхідний потік у корі, який буває настільки сильним, що ми бачимо те, чого немає, проектуємо на світ свої бажання, свою агентність.

Що сильніше вам чогось кортить, то вищий ризик прийняття бажаного за дійсне

Франкл влучно зауважив, що багато в'язнів так хотіли побачити в есесівцях однодумців, що трактували їхні рухи як таємні знаки підтримки, які їм надсилають. Так само і зараз багато хто намагається побачити те, чого немає, у злочинцях та прислужниках режимів. Прийняття бажаного за дійсне призводить до спотворення мислення, неадекватної оцінки ризиків, породжує так звану сліпоту до непередбачуваних явищ. А ще це дуже впливає на спотворення навіть у наукових дослідженнях!

Прийняття бажаного за дійсне виникає на багатьох рівнях обробки інформації. Спочатку ми звертаємо більше уваги на ті докази, що підтримують наше переконання, і не звертаємо на ті, які йому суперечать («неуважна сліпота»). Потім ми спотворено інтерпретуємо факти і не допускаємо в мозок суперечливої інформації («когнітивна проникність»). Зашореність просто не дозволяє такій інформації просочитися у мозок. Часто-густо прийняття бажаного за дійсне відбувається на зоровому рівні, породжуючи справжню сліпоту. Сильне бажання, активоване до того, як ми побачимо, спрямовує візуальну систему на обробку, і мозок починає «бачити» те, що очікував «побачити». Таким чином, ми «сліпнемо» — бачимо у світі відображення своїх бажань, а не реальність. Що ж робити? Ось кілька ідей.

1. «Де я помиляюся прямо зараз?» Все наше мислення — це тією чи іншою мірою wishful thinking. Варто просто прийняти це і запитувати себе: «Де зараз моє бажання приховує від мене реальність?» На жаль, люди вірять, що світ такий, яким вони його бачать, але ми знаємо, що це не так.

2. Бажання — корінь не тільки страждання, а й невігластва. Що дужче вам чогось хочеться, то вищий ризик прийняття бажаного за дійсне та спотворення сприйняття. Найкраще сприйняття — без бажання сприймати байдуже. Знизьте для себе важливість і себе, і своїх очікувань. Зменшіть ціну помилки. Проведіть рефреймінг — поставте себе на місце іншої людини, подумайте, наприклад, як би угледів це прибулець або первісна людина.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

3. Клин клином вибивають. Бажання пізнати світ таким, яким він є, має бути вищим за бажання довести свою правоту. Корисно відмовитись від бажання продавити світові свої переваги. А замінити цікавістю: «А як же насправді все влаштовано?»

4. Розкіш незнання. Не формуйте переконання та не давайте оцінки до того, як не зібрали достатньо фактів. Дозвольте собі розкіш не знати. Відмовтеся від висловлювання своєї точки зору з будь-якого питання. Щойно ви висловили думку, ви вже одягли собі шори і звузили сприйняття. Тому «я не знаю» — слушнавідповідь.

5. Медитуйте. Практика усвідомленості навчає помічати первинні факти без переконань, оцінок, думок, рефлексії та інших вивертів коментуючого розуму. Медитація наблизить вас до реальності.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X