«Піжамний» режим. Як зберегти ефективність, працюючи з дому

21 березня 2020, 00:34
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Карантин рано чи пізно завершиться, нормальне життя відновиться, а ось нераціонально витрачений час буде вже не повернути

Перший карантинний тиждень добігає кінця. Дехто з нас вже мав досвід віддаленої роботи через формат компаній, у яких працює, але більшість уперше опинилась перед викликом працювати поза офісом.

Відео дня

Перший тиждень… Назвемо його «чернеткою». Вранці ми довгенько позіхали у своїх ліжках та по декілька годин налаштовувалися на робочий настрій. Нам не треба було поспішати, щоб встигнути проскочити затори чи завезти дітей у дитячі садки й школи. Ми подеколи й зовсім не виходили з режиму піжамного дресс-коду, вишукуючи зручне «робоче» місце між ковдрами, подушками й кухонними диванами. А увечері закінчували робочий день теж досить умовно — ані садок, ані школа, ані навіть страшні своїми балами довжелезні вечірні затори не визначали дедлайни нашим робочим дням цього тижня.

Усе визначив карантин, який дехто з нас, як і більшість школярів, почали підсвідомо сприймати за канікули з обмеженим режимом.

Нам треба хоча б віртуально підтримувати зорові контакти й бачити один одного

Для кожного з нас такий режим новий, а значить незручний, дратівливий і точно не такий, що додав нам цього тижня ефективності й спокою. «Новий» режим наш мозок сприйняв (як і будь-що нове) як загрозу й опирався йому. Ще б пак! Коронавірус зруйнував чинні протягом багатьох поколінь автоматичні механізми:

  • Робота — в офісі.
  • Сніданок — нашвидкуруч.
  • В офіс — транспортом (машиною чи метро).
  • Сон і секс — у спальні.
  • Вечеря з домашніми — на кухні.
  • Гігієнічні процедури — у ванній кімнаті.
  • Закінчувати роботу — до (або вже після) заторів.

Новий тимчасовий керманич світу, «корона», вніс правки в наш звичний автопілот і перевернув все по-своєму:

  • В офісі — нічого робити.
  • Сніданок — не регламентовано і можна, нарешті, без поспіху.
  • В офіс більше не треба добиратись: де прокинувся — там і офіс.
  • Робота в проміжках із сном і навіть, можливо, із сексом — у спальні.
  • Робота почергово з їжею і домашніми клопотами — на кухні.
  • Телефонні перемовини, скайп-коли, спокій і тиша — у ванній.
  • Додому — не треба. Бо на цей невизначений час наші домівки стали all inclusive — офіси, школи, садочки, ресторани, спа, кімнати для нарад тощо.

І так можна б було експериментувати з часом, нервами, емоціями — і своїми й дитячими — і надалі, якби перспектива «all inclusivе» не стала визначеним «короною» режимом ще на кілька тижнів. Тож вимикаємо «піжамний» режим, вмикаємо режим «домашній офіс».

Ось кілька порад, які допоможуть налаштувати мозок на новий ритм роботи й мінімізувати стрес і роздратування від незручного робочого формату.

1. Робочий режим

Перше й основне: у словосполученні «робота з дому» визначальне слово — «робота». Тобто всього лише фізично змінилось місце, із якого ми працюємо — кожен згідно з графіком, про який є домовленості.

Нам з вами не треба діставатися до роботи, але це не виключає необхідності робочого розпорядку. Чітко визначте свій робочий час і дотримуйтесь його.

2.Робочий стіл

Робоче місце має бути зручним саме для роботи — не для сексу або сну. Тому ліжко не може бути робочим місцем. Визначте у своєму помешканні тимчасову робочу зону. Приберіть звідти все зайве і те, що може відволікати. Правда, що тепер не треба їхати до свого робочого місця. Нехай до нього буде крок чи два, але це має бути робоче місце. Мозок буде перемикатись у відповідний режим кожного разу, коли ви сідатимите за свій «робочий стіл», не важливо, яку форму він матиме.

3. Дрес-код

Ви не підете на роботу в піжамі (ну хіба що за винятком Всесвітнього дня піжами). Змінюючи піжаму на костюм, ви налаштовуєте мозок на інший режим. Не спантеличуйте свій мозок і на час карантину — змінюйте піжаму на робочий (нехай і відносно) одяг. Підбори і чоботи нехай у цей час теж побудуть на карантині — чекатимуть на кращі часи.

4. Перерва

Протягом робочого дня ми зазвичай робили кілька перерв, щоб випити кави, поговорити з колегами, пообідати. Але навряд чи у вільний від «корони» час ми відривались би від роботи, щоб подивитися новий серіал чи щойно анонсовану прем'єру. За останнім ми йшли в кіно чи збиралися перед екраном з друзями. Що ж, тимчасово опція з кінотеатром недоступна — і краще не порушувати цього режиму.

5. Комунікація

За останні тижні колосально зросла кількість дзвінків. Багато в чому через те, що ми маємо більше часу поговорити з близькими й рідними. Протягом робочого дня… Це погано. Як погано й те, що віддалений режим сильно обмежує нашу звичну комунікацію з колегами. Ми менше обговорюємо завдання, складнощі, проекти, помилки.

І якщо від дзвінків рідним у «робочий» час я раджу утриматися, комунікаціям з робочих питань на період віддаленої діяльності варто приділяти більше уваги ніж зазвичай:

— надавайте перевагу дзвінку, коли можете вибрати: написати листа чи подзвонити. Жива розмова емоційніша й викликає більше довіри. Ми відчуваємо зараз брак і першого й останнього.

— перемовини з кількома учасниками проводьте через відеодзвінки. Нам треба хоча б віртуально підтримувати зорові контакти й бачити один одного. Такі розмови також допомагають емоційності взаємодії.

А ось від дзвінків з ліжка варто утриматись. Зверніть увагу на свій голос і стиль розмови, коли ви говорите сидячи за робочим столом чи зручно розмістившись між подушками. Різниця очевидна. У другому випадку ви навряд чи можете звучати професійно і по-діловому. Хоча б навіть через фізичну позу. Тому в робочий час дзвінки, будь ласка, з робочого місця.

6. Картинка

Так, нас не «зустрічатимуть за одягом» у період карантину. Своє враження клієнти й колеги складатимуть через те, як професійно ми поводимося в цей час. Проте… Інколи відеодзвінок може неочікувано застати нас із фоном у вигляді туалетного кахелю, дзеркала у ванній кімнаті, на фоні кухонної плити або затишної ковдри чи залишенної після ранкового фрешу склянки. Жодне із зазначеного не додає нам балів у кошик професіоналізму. Тому те, де ви проводите свій відеокол, визначає багато в чому й те, як він пройде.

У кращі часи шумом на фоні були водоспади, подекуди океанські хвилі чи морські бризки. Останнім часом — шум крану з кухні, чи, що також буває, бачка з ванної кімнати… Ну, це ж не комільфо. Будь ласка, подбайте про звуковий фон, чи, навіть краще, про повну звукову ізоляцію.

7. Кінець робочого дня

Він має бути чітко регламентованим. Зрозуміло, що ви й так перебуваєте разом із дітьми-чоловіками-дружинами-сестрами-братами… Проте робота — це робота. Час із рідними — це про них і для них. Тому визначте і задекларуйте для домашніх свій робочий графік. Домовляйтеся, за можливості, про режим тиші на період вашого робочого часу, й віддячуйте своєю увагою за його дотримання.

Робочий режим «з дому» дає величезну спокусу провести час без зайвої метушні, дедлайнів, спілкування й задач — перечекати, пересидіти, перебути. Але справа в тому, що карантин завершиться рано чи пізно, наше «нормальне» життя відновиться. Єдиним невідновлювальним ресурсом залишається час. Час не зважає на те, де для кожного з нас минає — удома, в офісі, у ліжку. Час — єдиний ресурс, рівномірно розподілений між усіма жителями планети.

І поки всі інші ресурси для нас обмежені, використовуймо з розумом цей.

Життя триває.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X