Пила-8. Рецензія на восьму частину легендарного хорору

30 жовтня 2017, 20:37
Через сім років на широкий екран виходить восьма серія франшизи «Пила». Стрічка отримує нових режисерів, але зберігає притаманну їй претензію на звання «філософський хоррор»

Можна довго ламати віртуальні списи на тему, чи несе в собі хоч щось, крім бажання заробити, фільм з порядковим номером більше «трійки». Ті ж «Зоряні війни» перетворилися з епічної саги, що дала путівку в життя багатьом нинішнім знаменитостям, в серіал з щорічним продовженням точно під католицьке Різдво.

Відео дня

Прихильники сіквелів і перезапусків можуть використати в якості аргументу на свою користь Джона Крамера та його восьмикратну «Пилу». Протягом 2004-2010 років цей фільм виходив щорічно і, здавалося, остаточно «заіржавів» в 2010-му, промайнувши в новомодному тоді форматі 3D.

Глядач, який ризикне переглянути кілька серій поспіль, вже через пару частин побачить схожість сюжетних ходів та проведення паралельних часових ліній. На відміну від пекельних машин Джона Крамера – винахідницький геній, як його особистий, так і його послідовників, радує аудиторію новинками катівської індустрії в кожній новій стрічці.

На фінальних титрах найпопулярніше питання в залі «Є сигарета?»

Творчий дует братів Спіріг, який раніше відзначився режисурою «Тих, що повстали із мертвих» та «Патруля часу», беруть прапор, що нудьгує в кутку, і струсивши з нього семирічний пил, несуть «Пилу» в маси. Компанію новим режисерам складають продюсери, оператор та композитор, які працювали над пріквелами, — таким чином, радикальних відступів від всесвіту серіалу не очікується.

«Пила-8», як і всі її попередники, захоплюють увагу з перших сцен. Навіть з початкових титрів. Похмурий логотип Lions Gate Films під легендарний програш Hello Zepp не дає опустити ніс у відро з попкорном, натякаючи, що зараз буде саме те, що треба.

Фільм виправдовує рейтинг «18+». Творці не шкодують тонкої душевної організації глядача і наповнюють картину плоттю майже до рівня трешу, дотримуючись при цьому меж та під кожну «м'ясну» сцену дають логічну підводку. Крові заради крові в «Пилі-8» немає.

Як і раніше, за логіку насильства відповідає Джон Крамер. За життя і після смерті. Його мотиви, хитросплетіння та ігрові пастки – це та сама сіль, що вирізняє «Пилу» серед решти фільмів жахів. Збираючи разом, на перший погляд, випадкових людей, він змушує кожного гравця каятися за минулі гріхи і спокутувати провину кров'ю. Диявольський геній Крамера ставить персонажів на межу виживання, через фізичний біль змушує їх цінувати дар життя та переосмислювати своє існування.

А поки він веде гру, глядачеві залишається робити марні спроби самостійно скласти пазл сюжету в єдину картинку і вгадати розв'язку. Від заключних сцен восьмої «Пили» у фанатів франшизи можуть підкоситися ноги, коли головний лиходій все під ту ж Hello Zepp остаточно зводить всі сюжетні та тимчасові лінії в єдину точку і перевертає вверх дном наявні до того часу факти. На фінальних титрах найпопулярніше питання в залі «Є сигарета?».

Так, все це було й раніше. Але минуло вже сім років, настав час освіжити спогади.

Зрештою, детективні розповіді про Шерлока Холмса чи Еркюля Пуаро також схожі один на одного. Але нікому не спадає на думку нарікати через це на Конан Дойля чи Агату Крісті. Мертві – значить святі.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Джон Крамер теж мертвий. Тому варто вшанувати пам'ять екстравагантного дідуся походом на «Пилу-8». Якщо вам 18+.

8 з 10

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X