Чотири способи. Як впоратися з відчаєм і відчуттям безвиході

Коли я ввів у Google запит «пандемія і безнадійність», пошуковик видав 1,76 млн результатів. Очевидно, що ці два явища — пандемія і безнадія — тісно пов’язані між собою, і багато хто шукає спосіб цьому протистояти. Ось чому далі мова піде про те, як впоратися з відчаєм за допомогою надії.

Спочатку визначмо, що таке надія. Вона передбачає якесь бажання, підкріплене більшою чи меншою впевненістю в тому, що воно здійсниться. Сподіватися — значить вірити в певний результат, який коли-небудь буде досягнутий. Таким результатом може бути:

а) внутрішня трансформація (наприклад, зниження тривожності і досягнення внутрішнього спокою);

б) зміни у стосунках (наприклад, настання справжнього кохання);

в) зміна зовнішніх обставин (кращі умови життя, нова робота, більший дохід);

г) трансцендентні сподівання (вічне життя, сповнене блаженства).

Безнадія — повна протилежність перерахованого вище. Зневірена людина вважає, що:

а) внутрішні проблеми не припиняться;

б) попереду лише самотність або нещасливі стосунки;

в) доведеться і далі животіти в убогості;

г) немає іншого світу, крім нашого, і смерть — це фінальна точка.

У своїй Теорії безнадійності Абрамсон, Металскі і Аллой (1989) і Абрамсон, Аллой, Ханкін, Хеффель, Маккун і Гібб (2002) стверджують, що у відчуття безвиході є три джерела:

1) думка, що нинішня несприятлива життєва ситуація абсолютно стабільна і ніколи не зміниться;

2) думка, що сьогоднішні неприємності спричинять ще більшу кількість проблем;

3) думка, що причина всіх негативних подій — ваша власна нікчемність і неповноцінність.

Розгляньмо чотири способи протистояти відчаю.