П'ять типів блогерів. Класифікація Вадима Медведєва

8 листопада 2016, 12:07
Хто вони, ці носії найдостовірнішої з неперевіреної інформацієї, ці барди гострого слівця та руйнівники авторитетів?

Я блогера впізнаю завдяки посмішці, єхидненькій такій, нещирій посмішечцію, як у депутата, який впевнено пройшов перший рівень minecraft у вигляді електронної декларації, як у дизайнера, котрий зліпив колекцію з того, що було, або як у бізнесмена, котрий "порішав" питання малою кров'ю. Сидить такий собі всезнайко, носій ексклюзивної інформації і майже достовірних чуток у кафе і надсилає в нескінченні простори інтернету оцінку з точки зору ніким незаангажованого (довге слово) "професіонала".

Відео дня

Хто ж вони, ці блогери, ці провісники бурі, ці носії найдостовірнішої з неперевіреної інформації, ці барди гострого слівця, ці руйнівники авторитетів і підйомники молодих обдарувань?

1. Мені це треба для самовираження. Працює, тобто не нехлюй, можливо, є свій бізнес (невеликий), любить себе до божевілля, але бракує сторннього обожнювання. Використовує знання, почерпнуті на роботі, для залучення додаткових ресурсів у бізнес. Пише небагато, але здебільшого у справі, посилається на першоджерела, які знайти практично неможливо, апелює розумними словами, красиво викладає думки (є людина, яка відкоригує, раптом щось), і ніколи не відповідає на злі коментарі читачів (він вище всього цього). Прагматик. Нам такі не потрібні.

2. Мені це треба, тому що я себе в цьому знайшов. Такий поюзаний хіпстер, часом з бородою або в останній колекції нікому невідомого навіть у вузьких колах дизайнера. Постійно щось пише, щось постить, десь з'являється, з кимось фотографується, всі знають, що він є, але ніхто ніколи нічого не читав. На візитці написано ім'я і прізвище, телефон і мейл, хто він, що він – загадка. Під час розмови посилається на думку авторитетів, цитує їх легко, мовляв, знаємо. Творець. Такі потрібні, але нехай надішлють посилання на останній опус – хотілося б ознайомитися зі свіженьким.

Його не запрошують, а він все одно приходить

3. Мені це треба, тому що я по-іншому не можу. Захисник убогих, лицар справедливості, демократ і опозиціонер. Його не запрошують, а він все одно приходить, не любить владу, але регулярно нею користується, в його телефоні є номери і Нестора й Арсена. Віддає перевагу убогому стилю в одязі, також як і в прозі, любить додати різкого слівця для повнішого сприйняття реальності. Постійний гість на телебаченні, радіо, веде свій маловідвідуваний канал на youtube. Кон'юнктурник. Такі їм потрібні, а як же без них – вони ж іще за часів Кучми писали.

4. Та мені взагалі все по барабану – можу й не писати. Можеш не писати – не пиши, не забирай наш час своїм уїдливим сарказмом та гумором, візьмися за справу, гад такий. У той час як люди з штанів (штанів) вистрибують, намагаючись набрати заповітні сотні лайків, "воно" своєю жовчю всю масть перебиває. Іди – працюй! Зроби що-небудь, продай це що-небудь де-небудь кому-небудь, а потім вже виходь на світ білий і крий всіх уздовж і воперек. А то знаємо ми таких... Скиглії.

5. Професіонал – літератор. І по слово далеко не ходить, і помилки, раптом щось, відредагує самотужки, і прози не боїться і в поезії себе знайшов. Регулярно публікується, читаємо, подекуди любимо, авторитетний до спротиву, продається. Розтягуємо на цитати. Цей може, - кажуть йому за спиною. Може, але дорого. А що робити, це його хліб, хлібчик, багетик... На нього потайки рівнюяться молодь, з ним фотографуються на презентаціях, його курси для початківців мають популярність. Приклад для наслідування. Нехай буде. Але потроху.

А якщо хто раптом не знайшов себе, то нехай жбурне в мене чимось дорогим, бажано ексклюзивним. А то ці жалюгідні спроби травмувати з допомогою 500 гривневої купюри...смішно.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X