Не переходячи на особистості. Як захистити свої межі

5 січня, 20:43
Алла Рожкова: «Вторгнення в особисті кордони можуть чекати у найрізноманітніших місцях» (Фото:TatyanaGl/Depositphotos)

Алла Рожкова: «Вторгнення в особисті кордони можуть чекати у найрізноманітніших місцях» (Фото:TatyanaGl/Depositphotos)

Гнів і роздратування — цілком природна реакція на порушення кордонів

На сімейних святкових зустрічах наші близькі дуже часто, самі не усвідомлюючи, порушують наші кордони.

Мої улюблені приклади:

— А коли ви одружитеся?

— А коли дитинку плануєте, годинничок-то цокає?

Відео дня

— А коли другого?

Аналогічні вторгнення в особисті кордони можуть на нас чекати в найрізноманітніших і найнесподіваніших місцях:

— на дитячому майданчику (чужі дорослі починають говорити з вашою дитиною, не запитавши дозволу):

«Чому ти плачеш? Хороші дівчатка не плачуть!»;

«Візьми цукерку»;

— на дружній зустрічі:

«Щось ти набрала вагу»;

«А чого ти так гроші тринькаєш?;

— у коментарях до відео на YouTube:

«Вам би блефаропластику зробити».

Важливо впевнено говорити, навіть якщо перед вами родич

Прикладів можна навести дуже багато. Важливо одне — люди вторгаються в особистий простір і порушують межі, причому навіть не розуміючи, що так чинити недобре. У таких людей іноді може бути ілюзія, що вони своїм недоречним коментарем допомагають. Реакція ж на такі «добрі слова» очевидна — агресія чи виправдання.

Також я часто спостерігаю перекіс в інший бік — коли, переймаючись своїми особистими кордонами, люди забувають про межі інших.

Загалом хочу коротко нагадати, що таке особисті межі та як екологічно їх захищати.

До особистих кордонів кожної людини належать тіло, ідеї, простір (квартира, робоче місце тощо), особисті речі, думки, почуття й бажання.

Кожна людина має свої межі з народження. Добре, коли оточення складається з таких людей, які поважають межі й особистий простір одне одного і не вказують на недоліки зі словами: «Нехай краще я скажу, ніж хтось інший».

Що робити, якщо ваші особисті межі порушують?

У таких ситуаціях важливо вміти сказати: «Ні, стоп, мені неприємно, я не просив а) пораду й оцінку априклад, зовнішності)», або: «Ви можете так думати», або щось подібне.

Важливо впевнено говорити, навіть якщо перед вами родич. При цьому гнів і роздратування є цілком природною реакцією на порушення кордонів (але тут важливо не переборщити).

Коли ми захищаємо свої межі й висловлюємо почуття гніву, то останній не накопичується і його не замінюють інші почуття, такі, як образа, вина й ненависть.

Важливо собі нагадувати: «Я значущий, і мої почуття важливі». І не забувати, що цю ж фразу застосовують до себе і всі інші люди, тому необхідно не лише захищати свої межі, а й пам'ятати про межі інших.

Також необхідно розрізняти особистість і поведінку людини. Людина завжди ок, а вчинки її можуть бути різними. Тому треба вказувати не на людину, а саме на поведінку (і не переходити на особистості й образи). Говорити не «ти поганий», а «зараз твоя поведінка щодо мене була неприйнятною».

На цій ноті хочу побажати всім бути добрішими до себе і з повагою ставитися і до себе, і до оточення.

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X