Новорічний стіл – залишитися живим, або Навіщо ми вбиваємо свою печінку. Блог кулінара

29 грудня 2016, 08:13
Новий рік – яскраве відображення рівня мислення нашого суспільства. Щоб зрозуміти, як людина живе, досить дізнатися, що вона готує. Свята – не виняток

Новий рік – це свято, до якого готуються абсолютно всі, перебуваючи в стані трепетного очікування. Господині старанно нарізають чергову миску салату, періодично відволікаючись на дітей, що намагаються поцупити шматочок «святкової» ковбаси, і телефонні дзвінки чоловіків, попередньо відправлених в магазин для поповнення запасів майонезу і консервованого горошку.

Відео дня

Нічний сон і зовсім порушений. Тому що спочатку бідні жінки, вистрибують з ліжка, біжать на кухню і тремтячими руками, з завмираючим серцем і спітнілими від хвилювання долоньками відкривають холодильник, щоб перевірити, чи застиг холодець. А потім, упевнившись, що холодній закусці на новорічному столі бути, засинають і бачать одне й те саме жахіття: прийшли гості, їжі на всіх не вистачило, і привітну господиню заганьбили. І всі ми, оскільки є дуже передбачливими, звичайно ж, готуємо свої шлунки – не їмо за добу до бенкету, щоб влізло якомога більше жирної їжі. А хірурги, заточуючи скальпелі, дбайливо готують для нас, любителів важкої їжі, додаткові ліжка в лікарнях. Так, саме так і відбувається з року в рік. Дуже традиційно, чи не так?

Можна абсолютно спокійно стверджувати, що Новий рік – це яскраве відображення рівня мислення нашого суспільства. Щоб зрозуміти, як людина живе, досить дізнатися, з ким вона спілкується, яку музику слухає, що читає і, звичайно ж, що вона їсть – одні фактори виковують нас, як особистостей, а інші є проявом вже сформованого світогляду. Новий рік – не виняток. Тому що, готуючи для близьких, ми хочемо зробити щось особливе, подарувавши їм емоції і відчуття свята.

І ось те, що ми готуємо, і є відображенням нашої свідомості. Але виходить, що в більшості випадків виключно наявність на столі «Мімози», «Олів'є», «Оселедця під шубою», «М'яса по-французьки» та салату з крабовими паличками викликає емоції, які ми так прагнемо отримати від прийдешнього свята. Тобто жирні страви з майонезом – це індикація нашої свідомості і наших бажань. Ми так їмо, ми так живемо.

Ми щосили намагаємося забити стіл різними стравами, втрачаючи, в підсумку, якість і смак. Таким чином, святкова трапеза складається з шалено жирної їжі

Звичайно, зараз багато хто з вас, насупившись і образившись, скажуть, що це традиція, що це своєрідна ностальгія. Але чому ми залишаємося вірні стравам, які були винесені з радянських їдалень 30-х років? Чому різні комбінації магазинного майонезу, варених овочів, консервованої риби, плавлених сирків, крабових паличок і докторської ковбаси змушують нас задихатися від захвату і вірити в диво Нового року? Чому ми вічно говоримо про розвиток, а на стіл ставимо страви, які застрягли в минулому і каменем тягнуть нас назад? Звичайно, так раніше готували наші бабусі, мами. А ще раніше милися господарським милом, на зиму заклеювали вікна, не мали засобів мобільного зв'язку і взагалі був дефіцит. Тому готували з того, що є і купували консервовані продукти тривалого зберігання, які можна було спокійно тримати під ліжком кілька місяців, а потім, використовуючи розум і винахідливість, якось з'єднувати між собою, щоб приготувати страви на Новий рік. Вам не здається, що умови відтоді трохи змінилися?

Але ми, як і раніше, дбайливо зберігаємо частинку Радянського Союзу, відводячи йому почесне місце за святковим столом і ніжно називаємо поїдання важкої, просоченої майонезом їжі «традицією». До речі, ви коли-небудь помічали, що на свята, і на похорони ми їмо одне і те ж: смажена в клярі риба, вінегрет, голубці, оселедець під шубою? В чому тоді різниця? Просто справа не в традиції, а в звичках. Ми звикли так жити і їсти, нічого не змінюючи, нам так зручно.

Наприклад, страшенно обурившись новиною про ПриватБанк, ми, сидячи на дивані, настрочили гнівний коментар, подлубалися виделкою в мисці з Олів'є, а всі наші незадоволення переривалися думкою про те, що обов'язково потрібно вимочити хлібець у овочевому соку з майонезом, так смачніше буде. Ми невтомно нарікаємо на те, що у нас в країні нічого не змінюється, але при цьому не бажаємо змінити самих себе. Це просто наш спосіб мислення, результат якого виявляється у всьому, включно з їжею.

Кількість, в якій ми готуємо, – теж результат нашого мислення, це наші бажання, страхи і незнання. Тому що ми з усією щирістю і завзяттям бажаємо створити ілюзію достатку. Боїмося, що їжі не вистачить на всіх, в результаті чого голодні і злі гості будуть весь вечір скоса на нас дивитися, а потім все життя обговорювати це, згадуючи найгірший Новий рік у своєму житті. Тому ми щосили намагаємося забити стіл різними стравами, втрачаючи, в підсумку, якість і смак. Таким чином, святкова трапеза складається з шалено жирної їжі, тому що майонез – наш вічний помічник у приготуванні різних страв, які згодом заповнюють порожні місця на столі.

Тому в мене завжди виникає запитання: чому б просто не випити олії? Серйозно, навіть готувати не потрібно. До речі, велика кількість їжі на столі спонукає об'їдатися. Ми чисто машинально тягнемо руку за черговою добавкою, не звертаючи уваги на те, що шлунок вже кілька разів сигналізував нам «вистачить» та його зараз просто розірве.

Так, ми не знаємо, скільки може з'їсти одна людина. Наприклад, приготувавши тільки курку (середня вага – 2 кг) та 2 кг картоплі можна нагодувати 5 осіб. Виходить, що людині досить 800 г їжі, щоб відчувати себе абсолютно комфортно, але при цьому бути ситою. Якщо ви з'їсте більше (близько 1,2 кг), то вже не зможете встати з-за столу. А ще Новий рік буде зовсім не святом, якщо ми не вип'ємо. Тому так само варто враховувати, що чим більше ми п'ємо – тим менше нам потрібно їжі. Тому що, по-перше, рідина теж забиває шлунок і дарує на якийсь час відчуття насичення, по-друге, алкоголь так само містить калорії.

Чому б не приготувати в рази менше їжі і, подивившись о 4 ранку на стіл, на якому нічого не залишилося, не усвідомити задоволено, що ти, по суті, не голодний? Так, є така версія, що ми готуємо величезну кількість їжі тільки тому, що хочемо провести наступні кілька днів у неробстві, лежачи на диванчику, невимушено їсти «шубку», а не стояти біля плити. Але давайте відверто: салати, заправлені майонезом, зберігаються 12 годин, без заправки – 18. Нам настільки наплювати на свій організм? «Доїдай, а то зіпсується» – це своєрідна післяноворічна традиція, яку ми всі шануємо і, мабуть, не збираємося поки що від неї відмовлятися, як і від страв, які переміщуються з року в рік, починаючи з 1985.

Ось тільки навіщо ми все це їмо і готуємо? Справа не у вартості, наша звична «святкова» їжа досить дорога, особливо якщо враховувати кількість, в якій ми готуємо. Адже можна зробити трохи менше, а на зекономлені гроші купити, наприклад, трохи червоної риби. Смак? Як смак магазинного майонезу може бути настільки обожнюваним? Користь? Думаю, що це запитання навіть не потребує відповіді. Адже можна приготувати страви, які будуть корисніші, дешевші, але при цьому мати чудовий смак.

Припустимо, ви не можете жити без майонезу, крабових паличок, вінегрету і м'яса по-французьки. В такому випадку, зробіть один салат, але з домашнім майонезом (готується всього кілька хвилин, і якщо хочете отримати зовсім неповторні відчуття, то додайте трохи діжонської гірчиці) і покладіть його менше, ніж зазвичай, щоб не забивати смак інших інгредієнтів. Крабові палички можна також приготувати вдома з хека, витративши в 2 рази менше грошей і отримати в результаті ніжне блюдо. А овочі краще не варити, а запекти, щоб смак був солодший і насиченіший, в кінці присипавши гарбузовим насінням. У м'ясі по-французьки «Російський» сир і майонез замініть сиром Брі, якого потрібно буде в два рази менше, завдяки чому собівартість буде однакова, а з цибулі приготуйте конфітюр. І так можна змінити абсолютно будь-яку страву, зробивши її в мільйони разів смачнішою і кориснішою.

Є, звичайно, одне повір'я: якщо ми не поставимо олів'є на новорічний стіл, то куранти не проб'ють 12, Новий рік не настане, і не здійсняться бажання, які ми попередньо написали на папірці і спалили, випивши залпом шампанське з попелом. Так от, це дурниця, від салату нічого не залежить, я перевіряв. Але ми вчепилися у факт виключно святкової атмосфери, яку, на нашу думку, всі ці звичні страви забезпечують. Але тут знову-таки, як я писав вище, криється абсолютно пересічна проблема – ми звикли це їсти і готувати, не більше того. І якщо ми кардинально змінимо вміст новорічного столу і будемо готувати таким чином протягом 10-30 років, то наші діти будуть вважати саме ці, нові страви традиційними і не зможуть сприймати «Шубу» і «Мімозу», як святкові і, в принципі, нормальні страви. Але ми невиправдано продовжуємо витрачати на приготування новорічної їжі 20 годин, з яких салати займають 4-5 годин. Заради чого?

Вся суть Нового року в підготовці до нього, в енергії, яку ви віддаєте святу. То чому б не спрямувати цю саму енергію на справу, яку ви справді любите, а на їжу витратити годину-дві? Якщо ви любите малювати, то проведіть, малюючи, весь день, а потім поставте отриману картину поруч з ялинкою або новорічним столом чи взагалі подаруйте найріднішій людині. Обожнюєте бігати? Пробіжіть 31 грудня більше, ніж зазвичай, витратьте саме на це свої сили, знаючи, що ви зробили те, що вас надихає насправді. Ну а якщо ваша пристрасть – кулінарія, то витратьте ті ж 20 годин, навіть менше, на страви, які ви завжди мріяли приготувати, але з якихось причин не наважувалися. Тому що, повірте, салати, рясно приправлені майонезом, – це не запорука святкового настрою, а просто звичка і наша лінь щось змінювати на краще.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X