Віртуальні концерти та музика роботів. Яке майбутнє чекає музичну індустрію
Дарця Тарковська: «Традиційна музична індустрія завжди базувалася на концертах. Чи може все змінитися у майбутньому?» (Фото:bernardbodo/Depositphotos)
Композитор пише, музикант грає, а слухач насолоджується музикою — що може бути простіше? Втім, ці уявлення стрімко змінюються
Щороку понад 2000 представників музичного бізнесу збираються в Брайтоні (Велика Британія), щоб обговорити майбутнє індустрії під час одного з найбільших професійних заходів — фестивалю The Great Escape. Цього року мені пощастило відвідати його у складі української делегації від Британської Ради та Українського Інституту.
Музична конференція на The Great Escape традиційно розробляється організацією Complete Music Update (портал, який висвітлює ключові новини у світовій музичній індустрії та готує аналітичні матеріали). Не дивно, що частина дискусій фокусувалася на індустріальних трендах. Розповім про найцікавіші із них.
1. Розмиті кордони між споживанням i створенням контенту.
Композитор пише, музикант грає, а слухач слухає та насолоджується музикою — що може бути простіше? Втім, ці уявлення стрімко змінюються. Соціальні мережі зробили створення нового контенту напрочуд легким для кожного охочого і левова частина базується на переосмисленні або використанні вже наявних матеріалів. Вигадати танець під ремікс треку, зробити візуальний колаж з віршем під а капела кавер — все це сприяє розвитку mashup culture («культура змішування»), яка стимулює кожного проявляти креативність.
Такий підхід наразі найактуальніший для поколінь Z та Alpha, життя яких з народження пов’язане з інтернетом. Для них не існує меж між пасивним слуханням музики та бажанням створити щось нове на її основі. За таких умов автор оригінального музичного твору (музикант) та його аудиторія, фактично опиняються на одному рівні у своїх творчих проявах. Чудовим підтвердженням mashup culture є численні музичні добірки у TikTok, які стали поштовхом для створення нового контенту.
2. Віртуальні розваги. Традиційна музична індустрія завжди базувалася на концертах. Чи може все змінитися у майбутньому? Локдаун приніс багато нових можливостей для роботи зі слухачами, і колаборації з геймінг індустрією виявились найбільш життєздатними. Найуспішніший кейс тут належить американському реперу Тревіс Скотту, який у 2020 році зробив ексклюзивне шоу у популярній грі Fortnite. Віртуальний всесвіт, нова музика, імерсивна взаємодія з артистом, абсолютна свобода для кожного слухача — заради цього досвіду до гри долучилися мільйони фанів. Варто зазначити, що цей проект виявився не тільки корисним з маркетингового погляду, але й прибутковим. Всього 9 хвилин такого шоу принесли Тревісу близько 20 мільйонів доларів. Для порівняння, найкращий двогодинний концерт артиста приніс йому лише 1,7 мільйонів. То чи не вигідніше буде у майбутньому зосередитись музичній індустрії саме на віртуальних проектах?
3. Штучний інтелект (ШІ) як порятунок або гибель. Тема ШІ захопила весь світ і, безумовно, музика опинилася у вирі подій. Почнемо із заспокійливого: ШІ використовується у музичній індустрії вже понад 10 років. Алгоритми музичних стрімінгів, Shazam для пошуку незнайомої пісні, робота з метаданими — тут вже давно панують ті технології, про які зараз так нервово почали говорити.
У музичних кулуарах активно обговорюються нові можливості ШІ
Та все одно, зважаючи на дуже стрімкий розвиток ШІ, у музичних кулуарах активно обговорюються його нові можливості, зокрема прискорене створення імерсійних проектів. Як приклад — шоу ABBA Voyage, яке відбувається на спеціально побудованій локації у Лондоні, де виступають віртуальні аватари легендарної шведської четвірки. Вартість цього проекту склала понад 175 мільйонів доларів, та що, як розвиток штучного інтелекту зможе забезпечити стрімке зниження таких видатків? Тоді в найближчому майбутньому ми зможемо відвідати концерти The Beatles, Led Zeppelin або Джона Колтрейна?
На противагу цьому деякі експерти музичної індустрії є менш оптимістичними. Така обережність перш за все пов’язана з питаннями створення музики. Найбільш небезпечним наразі видається генерування голосу. Отримавши голосовий зразок, ШІ може фактично «співати» як будь-який виконавець. Одним з найгучніших кейсів нещодавно став проект Drake AI — генератор голосу відомого канадського співака. Мільйони переглядів створених таким чином композицій показали, що люди активно слухають цю музику навіть тоді, коли знають правду про її створення. Кейс з Drake AI далеко не єдиний. За своїм бажанням ви можете послухати як «Пол Маккартні» замість Джона Леннона виконує Imagine, або «Фредді Мерк’юрі» співає пісню Елтона Джона.
Безперечно, «творчість» ШІ викликає не тільки етичні, але й юридичні питання. Сьогодні музична індустрія немає важелів, щоб по-справжньому контролювати та монетизувати такі порушення. Голос традиційно вважався унікальним проявом людини, який неможливо було скопіювати… аж до сьогодні.
4. Додаток-для-всього чи метавсесвіт. Цікаво, що наступний тренд не є музичним, але він вплине на подальший розвиток музичного маркетингу. Тема метавсесвіту стала по-справжньому трендовою за останні декілька років. Чи справді ми колись будемо мати власного віртуального «мандрівника», який подорожуватиме не стрічками соціальних мереж, а метавсесвітами? Це питання активно обговорюється, та чи відбудеться його реалізація, наразі залишається загадкою.
Альтернативою цій концепції є перспектива користуватися лише одним додатком в телефоні. Наприклад, це пропонує китайська платформа Tencent QQ. Вона включає в себе соціальну мережу, відео дзвінки, інформаційний портал, віртуальну валюту, ігри… Навіщо шукати «кращі світи», якщо всі потреби вирішує всього один додаток? Практика східних ринків підтверджує ефективність такого підходу, а Ілон Маск навіть заявив, що планує перетворити Twitter у аналогічний додаток-для-всього. Не виключено, що зрештою саме в таких віртуальних всесвітах фани взаємодіятимуть з улюбленими артистами.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
