Нова щирість. Навіщо люди бувають відвертими в соцмережах
Не потрібно мовчати — потрібно знати, до кого звернутися
Загалом, я виявився не готовим до нової щирості. До відвертих розповідей про тілесні хвороби і про душевні. До розтяжок, шрамів і жирових складок, знятих великим планом, теж виявився не готовим. Ні, я розумію, звісно, навіщо все це потрібно. Меседж, напевно, такий: ніхто не ідеальний, я не ідеальний, ти не ідеальний і ти у своїй неідеальності не самотній.
Але між целюлітним бодіпозитивом і інста-красунею, відтюнінгованою і відретушованою до стану воскової ляльки — широка палітра життєвих сценаріїв. І не потрібно нав'язувати думку, що таких сценаріїв всього два: гламурне пластмасове удавання і щира неапетитна відвертість. Між двома цими полюсами — безліч краси (природної) і щирості (не нової), я це точно знаю.
І звичайно (зараз очевидну річ скажу), власної неідеальності соромитися не потрібно. Однак якщо вона серйозно заважає жити, то краще постаратися від неї звільнитися. Але не за допомогою одних лише постів у соціальних мережах — від них у цьому разі пуття менше, ніж від подорожника, а шкоди може бути більше. Тому що в коментарі обов'язково прийдуть люди, які порадять боротися з депресією за допомогою прогулянок, а щоб перемогти зайву вагу, порекомендують менше їсти.
Нова щирість, на мій погляд, знецінює проблему, перетворюючи її на черговий медійний феномен. А все, що медійне — попсове. Не потрібно мовчати — потрібно знати, до кого звернутися. Бажано — до професіоналів, а не до любителів смакувати чужі проблеми, які заплатили за цю можливість кількома словами у коментарях.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
