Ненависть, злість, страх. Як не «отруїтися» токсичними емоціями

3 червня, 20:43
Тетяна Шерман: «Нездатність впоратися з власною злістю провокує серйозні проблеми зі здоров’ям» (Фото:olly18/Depositphotos)

Тетяна Шерман: «Нездатність впоратися з власною злістю провокує серйозні проблеми зі здоров’ям» (Фото:olly18/Depositphotos)

Всі емоції, зокрема й «негативні», треба проживати, проте варто вчитися керувати їхньою інтенсивністю та тривалістю

Ми знаємо, як небезпечно випити, з'їсти чи вдихнути отруту. Проте емоції теж можуть бути токсичними та руйнувати нас. Мільйони українців через війну відчувають ненависть, злість та страх чи не щодня. З одного боку, це цілком зрозуміло. З іншого, нам важливо навчитися керувати ними, щоб зберегти себе.

Відео дня

«Неправильних» емоцій не існує — кожна з них має важливу функцію. Переключення на такі емоції, як ненависть, злість та страх, у кризових умовах навіть корисне. Адже вони допомагають нам не розслаблятися та адекватно реагувати на загрози для життя.

Всі емоції, зокрема й «негативні», треба проживати. Проте варто вчитися регулювати їхню інтенсивність та тривалість, інакше вони шкодитимуть нашому здоров’ю, стосункам, роботі. Можливо, якщо ви застигли в цьому стані — саме сьогодні хороший день для «прибирання будинку».

Ненависть

Загалом існує два види ненависті: звернена назовні («вибух») та звернена всередину («імплозія»). Обидві можуть «з'їсти» зсередини, якщо довго з ними жити.

Ненависть — це відносно стабільне почуття сильної активної ворожості до іншої людини, сутності чи групи. На ненависть витрачається значна емоційна енергія. Коли хтось відчуває ненависть до іншої людини, він часто проводить більшу частину свого часу, зациклюючись на цьому.

Страх впливає не лише на мозок, а й на імунітет

Але хіба можливо не відчувати ненависть, коли на твою країну напали з війною? Пригадаймо епізод з книги Радханатха Свамі Подорож додому, в якому йдеться про війну між Індією та Пакистаном на релігійному ґрунті. Старці вечорами збиралися навколо радіо і, дізнавшись про нове кровопролиття, оплакували людські страждання. А після закінчення випуску новин вимикали радіо та знову занурювалися в бесіди про Господа. За кілька хвилин вони відновлювали душевну рівновагу, знову могли відчувати радість та любов.

Ненависть руйнує життя тільки того, хто її відчуває, а також через стосунки — його оточення. Людям, яких ми ненавидимо, байдужі наші емоції. Ба більше — якщо дати цим емоціям керувати своїм життям, це навіть підсилює тих, хто заподіяв шкоду.

Ненависть вбиває любов, зокрема й до себе самого. Коли ця емоція стає отруйною, а також доповнюється побажанням смерті комусь, тіло відчуває цей сигнал як побажання смерті самому собі.

Злість

Ця емоція зазвичай вказує на те, що наші кордони порушені і треба їх захистити. Злитися на того, хто заподіяв тобі шкоду, або навіть на себе (наприклад, через те, що не зробив важливу для безпеки річ) — це конструктивно. Але коли ми постійно відчуваємо злість щодо речей та явищ, над якими не маємо реального контролю, ця емоція стає деструктивною.

Нездатність впоратися з власною злістю провокує серйозні проблеми зі здоров’ям, насамперед серцеві захворювання. Наприклад, вчені з Університету штату Північна Кароліна (США) в 2000 році провели дослідження серед більш ніж 12 000 пацієнтів і встановили: люди, які часто дратуються і виливають свій гнів на оточуючих, втричі частіше переносять інфаркт міокарда. А ізраїльський вчений Гіора Кейнан дійшов висновку, що для здоров’я ліпше розлютитися і сказати все, що думаєш. Водночас канадські дослідники, спостерігаючи за 785 добровольцями протягом 10 років, довели важливість конструктивно виражати гнів, а от схильність перекладати свою провину на інших і виправдовувати себе — шкідлива.

Як ненависть вбиває любов, так злість руйнує доброту, а відтак позбавляє людину життєвих сил та здоров’я. Діти та онуки такої людини виростають жорстокими та байдужими до своїх близьких.

Страх

Ця емоція допомагає нам помічати ризики, дбати про свою безпеку та захищатися. Це природно — відчувати страх за себе, рідних і незнайомих, країну і майбутнє. Проте коли страх керує нами, він паралізує. Убиває спокій та жагу до життя, робить людину слабкою, безвольною, нездатною чинити опір стражданням. Зазвичай блоки та напруження в тілі — це наслідок страху. Страх позбавляє і дорослих, і дітей можливості уявляти та будувати щасливе майбутнє.

Страх у прямому сенсі шкодить здоров’ю. Так, у 2014 році група експертів із Центру ім. Гельмгольца та Інституту психіатрії ім. Макса Планка (Німеччина) довели: почуття страху впливає не лише на мозок, а й на імунітет.

Страху, як і інших емоцій, не варто уникати. Наприклад, психологи з Каліфорнійського університету довели, що людині простіше подолати страх, якщо проговорити його вслух, причому бажано детально (вчені проводили експеримент із 88 добровольцями, що боялися павуків).

Як керувати ненавистю, злістю та страхом

1. Насамперед емоції треба усвідомити, визнати та назвати. Корисно зрозуміти, як саме емоція відчувається в тілі. Наприклад, страх може призводити до тремтіння, злість — до прискореного серцебиття. Саме усвідомлення в 2 рази зменшує інтенсивність та градус емоції.

2. Коли ви розумієте, що «провалюєтеся» в емоції, зупиніться. Зробіть глибокий вдих, дуже повільно видихніть і повторіть цей процес чотири або п’ять разів. Дозвольте емоції пройти через тіло, подякуйте тілу за те, що воно сигналізує — і відпустіть. Поступово фізичне відчуття емоції вщухне.

3. Свідомо кидайте виклик своїм думкам, нагадуйте собі: в деструктивних формах емоції не шкодять нікому, крім вас.

4. Якщо ваші емоції підсилює певне джерело — обмежте його вплив (наприклад, обмежте спілкування з людьми або рідше читайте новини).

5. Діліться своїми емоціями з людьми, яким довіряєте (близькими, колегами або психологом, зокрема, є безкоштовні ресурси для психологічної підтримки українців).

6. Дозволяйте собі емоційні реакції. В залежності від потреби, допомагає поплакати, «заховатися» під ковдру, гамселити грушу в боксерському залі, попросити когось себе обійняти тощо.

7. Використовуйте «стратегію відволікання». Щоб переорієнтувати свій розум — перегляньте фільм, прогуляйтеся, почитайте книгу. Найкраще при роботі з «негативними» сильними емоціями допомагають активні дії — наприклад, прибирання чи спорт.

Зазвичай зміна емоції — це наш особистий вибір, ми можемо на це впливати. Щойно ви ухвалите свідоме рішення — наприклад, що більше не хочете так сильно гніватися, — можна переключитися на іншу емоцію. А от якщо ненависть, злість чи страх переростуть у довготривалий стан — вибратися з нього буде непросто. Емоції, якщо давати їм волю, перетворяться на «гирю, прикуту до ноги» — й одного ранку є ризик просто не знайти в собі сил встати з ліжка. Тож мати такі емоції та проживати їх — нормально і навіть необхідно. Проте важливо подбати про те, щоб не відбувалося їх «отруйне» нагромадження, яке забирає енергію на життя.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X