Не так сталося, як планувалося: форс-мажори під час мандрівки. Тревел-блог

3 лютого 2017, 16:37
Навіть в ідеально спланованій подорожі завжди будуть несподіванки, часто неприємні. В такому випадку головне — не панікувати, вихід завжди є

Мандрівки, коли за планом, — цілком безпечні. В планах, звісно, не прописується кожен крок, проте обраховані основні моменти й пов'язані з ними витрати. Та життя — пані примхлива. Вона змушує летіти ті плани під три чорти з попутним вітром. І тоді подорожі вчать бути гнучкими, позитивними, комунітивними та відкритими до світу. Навіть у гарно спланованій мандрівці щось завжди йде не так. Інколи цього "щось" мало, інколи — більше, ніж хотілося. Але вирулити з будь-яких ситуацій можливо. Перевірено на власному досвіді.

Відео дня
__17
__17 Фото:

1. Не забувайте документи.
Бориспіль. 23 січня 8.12 ранку. Орієнтовний виліт з України через півтори години.
— Марія, це твої батьки?
— Максим, ти знаєш цих людей? Як їх звати?
(Мене висадили ці запитання прикордонника. Це ж треба так лоханутися і залишити вдома свідоцтва про народження дітей і про наш із Хмарою шлюб!)
— Так. Це тато. А це мама.
— Ага. Цє мама. Вольосіна Алля Вольодимилівна. А це тато. Хмаля Олєксій. Я такозь Хмаля. Хмаля Максім.
(Фух, вони нас все-таки знають!)

2. Намагайтеся завжди мати готівку, причому трохи більше від запланованого.
Задачка: маємо три години до вильоту за океан з одного з аеропортів у примісті Мілана. Дорога автівкою займає 40 хвилин, автобусом та потягом десь із годину. Попередньо прикинувши, що нас четверо, торб при нас також чотири, а один з мандрівників ледь тягнутиме ноги після дня, проведеного в оглядинах міста, треба визначитись, чим їхати в аеропорт.

Дитина — це не ще одна валіза, яку ви тягнете за собою за ручку.

Рішення: обираю Uber. Ще б пак, поїздка, за нашими розрахунками, коштуватиме 45 євро, автобусом — 32, а от за потяг виклали би цілих 52 євро на родину.
У день вильоту погуляли, втомились, трохи затримались в центрі, зрештою забрали речі з камери схову і замовляємо Uber. І хто ж знав, що днями вони підняли ціни в рази. Мінімальна ціна за нашим маршрутом тепер 128 євро, тобто втричі більше, аніж планували. Біжу в касу автобуса, ті залюбки готові повезти. От тільки платити треба готівкою. А ми уже все просадили у столиці шопінгу. Біжу до залізничників, а там ще чекати мінімум 30 хвилин на потяг. Плюс година в дорозі. Є всі шанси прибути в аеропорт одночасно із закриттям реєстрації на рейс.
Коротше, замовили Uber, і він у нас вийшов “золотим”.

3. Діти і дооовга дорога.
Вчора зранку ми були у Ніцці, а сьогодні ввечері вже в Кіліманджаро. За якихось півтори доби ми опинилися на іншому континенті і в інших кліматичних умовах. У реальному житті слово "опинилися" включає в себе:
— 4,5 години в потязі "Ніцца-Мілан",
— 6 годин в Мілані;
— ніч в літаку "Італія-Ефіопія", трошки почекати в аеропорту;
— 3 години в літаку "Ефіопія-Танзанія";
— 5 годин почекати в аеропорту;
— година літаком до Кіліманджаро;
— 40 хвилин автівкою до готелю.
В 70 років такий маршрут вбиває, у 30-40 — приморює, а людям від 3-х до 10-и — це просто суцільний fun. Макс із Марічкою займалися усім підряд: дивилися у вікно, читали, спали, малювали, таскали кожен свою валізу, складали конструктор, теревеніли з людьми, які їм підморгували, складали головоломки, бігали по аеропорту, плюс Марічка готувалася до ДПА. Загалом, зберігали свій гарний настрій і ділилися ним з нами.
Але за свій мандрівний стаж я бачила різні сценарії поведінки дітей: від істерик до абсолютного втрачання зацікавленості у тому, що відбувається навколо. Неадекватність дорослого включає асоціальність дитини. Миттєво.
Важливо пам'ятати, що:
— Дитина — це не ще одна валіза, яку ви тягнете за собою за ру(ч)ку. Тому команди "Тссс! Мовчи! Стій тихо на цьому місці!" працюють трохи не так, як сподівається дорослий.
— Діти — це не предмет декору чи хизування. Фраза "Ти мене позориш! О боже, та стій же ж тут, бо забруднишся!" повернеться бумерангом у підлітковому віці. Впевнена у цьому.
Ми до довгої дороги готуємося завчасно. Обговорюємо тривалість, маршрут і допомогу, яка очікується від кожного. Ніхто нікому не раб і не скоморох, ніхто нікому не служить і не розважає. Несуть валізи всі, їжа і смаколики діляться на всіх і тільки за цих умов усі заслуговують на відпочинок. І кожен пишається сам собою, бо зробив свій внесок у спільну сімейну справу.

Більше про подорож авторки можна дізнатися тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X