Терапевти не потрібні? Чим відрізняються розмови з другом, випадковим попутником і психологом

23 січня 2021, 19:21
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Спілкування з психологом куди глибше й інтимніше, ніж те, до якого ми звикли в звичайному житті

За багато років до того, як стати психологом, я була звичайною клієнткою. Жилося мені вкрай непросто, але піти до психотерапевта я зважилася тільки тоді, коли мій стан став по-справжньому плачевним. Сама ця ідея — звернутися по професійну допомогу — була такою незрозумілою і здавалася такою дивною, що простіше було в це не вплутуватися, поки хоч якось сяк-так вистачало сил справлятися самостійно.

Відео дня

Досі прикро, що мені, непогано взагалі-то освіченій людині, не вистачало елементарної освіти, щоб адекватно уявляти, що роблять психологи і як влаштована терапія. І як прикро, що я так довго терпіла і мучилася.

Зараз терплять і страждають багато українців. Хтось — через коронавірус і його наслідки. Хтось — через війну на Донбасі. Хтось просто не справляється з життєвими кризами, як колись я. Щоб ці люди змогли звернутися по допомогу вчасно і без зайвих сумнівів, зараз працюють багато класних організацій. Наприклад, People in Need та USAID популяризують і демістифікують роботу психологів у рамках проекту «Як справи насправдi?». Ця колонка — теж частина проекту.

Там, де між двома людьми існує контекст, він завжди впливає на відносини

Одне із завдань «Як справи насправдi?» - пояснити українцям, чим відрізняються розмови з другом, випадковим попутником і психологом. І це чудове питання.

Досить часто я чула таку думку: «у них там» (на Заході) заведено ходити до психотерапевтів, тому що у них немає близьких друзів, а «у нас тут» у всіх друзі є, тому нам терапевти не потрібні. Мовляв, це плюс-мінус однакові розмови і покривають вони приблизно одні й ті ж потреби.

Якщо обтрусити з цієї тези шовінізм, то він частково таки справедливий, хоча радше ні, ніж так. Найважливіша відмінність тут не в тому, що у терапевта є спеціальні знання і навички, яких немає у друзів і родичів, а в тому, що наші близькі, на відміну від психолога, — це завжди зацікавлені особи. Якщо дружині потрібен сильний чоловік, їй дуже складно, майже неможливо прийняти його розгубленим, що заплутався й опустив руки. Якщо у одного залізне переконання, що рідний дім — це святе, він найпевніше засудить товариша, який вирішив залишити Донбас, щоб сховатися від війни.

Навіть коли ми усвідомлено, зусиллям волі намагаємося тримати свою думку при собі, щоб не поранити дорогу людину, несвідомо ми так чи інакше ризикуємо транслювати їй своє справжнє ставлення. Ми піклуємося насамперед про себе, про свої уявлення про світ, про свої інтереси і це нормально. Там, де між двома людьми існує контекст, він завжди впливає на відносини. Тому психологи не беруть у терапію друзів, рідних і близьких — це вже не терапія.

У терапевта немає з клієнтом спільного бюджету, спільних планів на майбутнє, спільних дітей або спільної малої батьківщини — їм нема чого ділити. Терапевт не занурений в перипетії клієнта, не є співучасником подій, і затний помітити якісь особливості ситуації з боку, здивуватися чомусь, чого сам клієнт і його друзі вже просто не помічають.

Професійний психолог залишається на боці клієнта навіть тоді, коли мова заходить безпосередньо про відносини між ними - коли у них начебто з'являється, що ділити. Наприклад, клієнт з якихось причин злий і гнівається на свого терапевта. Терапевта в цей момент, звичайно, і страшно, і боляче, і, можливо, соромно — він живий, і відчуває все те ж саме, що кожна людина на Землі — але навіть в цій ситуації іншою своєю частиною він залишається на боці клієнта. Йому важливо, яку складність зараз переживає клієнт, чому він змушений так реагувати, як не залишити його в цій ситуації, і як вийти з неї обережно по відношенню до клієнта.

Коли ми приносимо друзям свої радощі й прикрощі, найчастіше отримуємо у відповідь оцінку, пораду, пропозицію, повчання — а то і цілий вчинок замість слів. Такі реакції іноді можуть підтримати: «Ти молодець!», «Так я зараз поїду з ними розберуся», «Давай я тобі допоможу». Але можуть і остаточно добити: «А ось в мій час по десять дітей в сім'ї було, і нічого, справлялися. А ти скиглиш», «Теж мені чоловік називається!», «Ой, відійди, залиш це! Вже краще я сам все зроблю!»

Терапевт теж може зрідка дати оцінку, наприклад, підтвердити, що сумувати, коли трапилася біда, — абсолютно нормально. Але зазвичай оцінок, порад, пропозицій і допомоги він не пропонує. Якщо терапевту потрібно щось повідомити, він робить це в екологічній формі, за правилами ненасильницького спілкування: від першої особи, безоціночно, описуючи свої почуття. Не «Ну і сволота твій начальник! Пішли його подалі!», А радше «Маю відчуття обурення, що наростає дедалі більше, коли я слухаю історію про твою роботу. А що відбувається з тобою?»

Одна з цілей терапії полягає в тому, щоб клієнт усвідомив, що з ним відбувається і як він в цьому бере участь. Поради та допомога в цьому процесі не те, що не допомагають, а прямо-таки шкідливі. Натомість терапевт цікавиться клієнтом: що він відчуває, що думає і що робить, як влаштований світ, що і як у ньому змінюється.

Звучить начебто невинно, але насправді це куди більш глибоке й інтимне спілкування, ніж те, до якого ми звикли в звичайному житті. Якби хтось із рідних почав нам ставити такі питання в такій кількості, ми б вважали це грубим порушенням меж. Чимось схоже на огляд мигдалин: якщо домочадці відкриють нам рот, почнуть світити в горло ліхтариком і чимось у нього тицяти, ми абсолютно справедливо розцінимо це як насильство і будемо захищатися. Але до ЛОР-лікаря ми приходимо саме за цим: ми навмисно стаємо вразливими в надії, що з нами будуть дбайливими та зрештою допоможуть.

Втім, буває і дещо спільне у психотерапії та спілкування з рідними людьми. Декому щастить (на жаль, не всім), і у них є друзі й родичі, разом з якими можна пережити важливий момент: такі, що вміють побути поруч і відгукнутися своїм почуттям — пожаліти в скрутну хвилину, захопитися і відчути гордість після важливої перемоги. Ось за ціє несамотністю приходять і в терапію. А іноді тільки в процесі терапії навчаються бути з іншим в контакті, бути розділеним.

Інший популярний забобон — до терапевта ходять виговоритися. І в цьому розумінні він начебто нагадує випадкового попутника. Ну що ж, в цьому теж є частка правди, але попутник вже точно не заміна психолога.

Виговоритися незнайомцю — на перший погляд щось схоже на сповідь. Контекстів з попутником немає: менше сорому, менше страху отримати непрошену пораду. Можна розповісти всю правду, як вона є, не приховуючи деталей, не намагаючись прикрасити нікого з героїв, навіть себе. І в цьому розумінні сповідальний монолог — це щось, що цілком може статися і на терапевтичній сесії теж. Дійсно, вже від одного того, що ми озвучуємо якесь почуття або проблему, нам стає легше.

Фокус у тому, що ми виговорюємося попутникові не просто так. Насправді за негласним договором ми розважаємо його. В якомусь сенсі це відносини актора і глядача: за те, щоб один проникливо слухав, інший має надати захопливий сюжет, високий градус інтимності та непогане виконання. Навряд чи хтось буде до світанку слухати бубоніння про те, що морквина нині дорога, картопля теж дорога, і масло дуже дороге, а м'ясо яке дороге, але риба ще дорожче. Глядач просто відвернеться до стіни та засне.

Крім того, розмова з незнайомцем, хоч і може принести полегшення, проблему все ж не вирішує. Вона як знеболювальна таблетка — тимчасово знімає симптоми. Терапія — процес тривалий і фундаментальний. Він націлений саме на те, щоб виявити і вирішити глибинну проблему. І в цьому сенсі після сесії з психологом клієнту може стати як легше, так і тимчасово складніше. Так що заняття це не для інфантильних осіб ( «давай, психологу, вирішуй мої проблеми»), а для досить мудрих і відповідальних людей. Це і не про активного терапевта, який лікує пасивного клієнта, і не про клієнта, який розважає пікантними історіями терапевта — це терапевтичний альянс, в якому один партнер — експерт у своєму житті, а другий — експерт у методах терапії, і тільки разом вони можуть щось змінити.

Колонку опубліковано в рамках інформаційної підтримки проекту  yakspravy.org

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X