Пастка мислення. Як позбутися навченої безпорадності
Наталя Кадя: «Згадайте моменти, коли у вас щось виходило» (Фото:AndrewLozovyi/Depositphotos)
Мета — розірвати хибне коло «не вірю — не роблю — не отримую»
Навчена безпорадність (також придбана або набута безпорадність) — це стан, в якому людина не робить спроб для поліпшення свого стану (не намагається уникнути негативних стимулів або отримати позитивні), хоча має таку можливість.
Тобто, для того, щоб повернути собі відповідальність за те, що відбуватиметься в житті людини, треба змінити стан. Від стану залежатимуть дії.
Але можна і навпаки: ось шпаргалка про те, як через зміну дії змінити стан.
Направду ж кажуть, що життя — це про дію, а бездіяльність веде до смерті — спочатку мрій, дій, бажань. Жити — значить діяти.
Як позбутися навченої безпорадності
Головний компонент в процесі боротьби з «синдромом навченої безпорадності» — це об'єктивність. Не думки, не фантазії, а саме об'єктивізація.
Навчена безпорадність — це мисленнєва пастка, яка не дозволяє бачити всі можливі варіанти та альтернативи для реалізації конкретних потреб.
Однак із цією пасткою можна працювати.
Жити — значить діяти
Мета — розірвати хибне коло «не вірю — не роблю — не отримую» через зміну мислення і практику поведінки, яка дасть позитивні результати і зменшить віру в реалістичність негативних установок.
1. Визначте конкретні сфери життя, де проявляються симптоми навченої безпорадності. Що вас не влаштовує? Що б ви хотіли покращити?
Наприклад: в особистому житті вам все вдається, ви відчуваєте впевненість і контролюєте ситуацію. А ось що стосується кар'єри — зараз ви відчуваєте, що не можете впливати на ситуацію і не бачите можливості розвиватись далі. Ви не вірите в те, що в такі часи можна прагнути професійного розвитку і, наприклад, говорити про підвищення.
У такому разі визначте для себе сферу «кар'єра» як таку, яка потребує вашого переосмислення, щоб позбутися симптомів вивченої безпорадності.
Що саме вас не влаштовує в тому, як складається ваше професійне життя? Максимально точно перелічіть все те, що вас незадовільняє. Далі визначіть, що ви хочете покращити.
На наступному етапі проаналізуйте хто або що може вам допомогти, де ви самостійно можете змінити ситуацію.
Будьте уважними! Саме під час такої внутрішньої роботи проявлятиметься «безпорадність». Ви можете думати: «немає сенсу намагатися», «все одно не вийде», «від мене нічого не залежить», «це надто складно», «не на часі», «не в цій компанії», «не з цим керівником», «іншим ще гірше за мене».
Оцініть такі думки об'єктивно: чи правдиві вони, які є аргументи «за» їхню істинність, які — «проти». Якщо ваші аргументи засновані на попередньому досвіді, запитайте себе, чи він релевантний прямо зараз, знайдіть приклади, які б спростували ваші аргументи «за».
Якби ваш друг потрапив у таку саму ситуацію, що б ви порадили? «Не пробуй, залиши це, у тебе не вийде», — чи щось інше?
2. Згадайте моменти, коли у вас щось виходило, ви досягали успіху, отримували похвалу (навіть якщо це щось дрібне). Окремо проаналізуйте досвід, де у вас щось вийшло попри те, що на початку ви не вірили в успіх.
3. Тепер, коли ви зрозуміли, що частина ваших думок проходила через фільтр «вивченої безпорадності», спробуйте почати планувати наступні кроки так, ніби ви повністю контролюєте ситуацію.
Наприклад: «Попри те, що зараз дуже складний час, і повна невизначеність щодо майбутнього, на що в своїй роботі я можу впливати, що я можу робити краще, який підхід у виконанні завдань я можу змінити, де я бачу можливість для розвитку?»
Часто допомагає, коли ви знаходите історії, які підсилять ваші думки: «Хто в моєму оточенні вже має кар'єрні успіхи попри важкі часи?»
4. Будьте наполегливими як ніколи. Не відступайте, навіть якщо здаватиметься. що «точно нічого не вийде», усвідомлюйте песимістичні прогнози, що виникатимуть час від часу. Нагадуйте собі, що деякі негативні установки формувалися роками, і ви потребуватимете часу, щоб їх позбутися.
На цьому етапі вам сильно допоможе дисципліна мислення —спостерігати за власними думками і маркувати їх: «Ось ця думка мені допомагає, а ця думка змушує мене зупинитися і відступити, попри те що реальних причин для цього немає».
5. Як тільки отримали перші позитивні результати у визначеній в першому пункті сфері (наприклад, долучилися до нового проекту, взялись за більш відповідальне завдання, і воно починає виходити, ініціювали розмову з вашим керівником щодо бажання розвиватися тощо) зупиніться і зафіксуйте їх.
Проаналізуйте, що корисного ви отримали від нової поведінки. Навіть якщо результат поки що далекий від рівня, якого ви прагнете, ви точно знайдете у новому досвіді щось цінне.
Похваліть себе. Це важливо.
Текст публікується з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут
