Поствірусна втома. Чому після одужання немає сил і як це виправити

22 січня 2021, 20:43

Постінфекційна астенія — це неприємний, але оборотний стан

Постінфекційна астенія або поствірусна втома (Post-viral fatigue). Украй неприємно, коли захворювання пройшло, але ви себе, як і раніше, погано почуваєте. Астенія — це стійка постійна слабкість, яка виникає навіть без фізичних і розумових навантажень і не зникає після відпочинку. Вона супроводжує більшість інфекційних захворювань і зустрічається у 10−30% перехворілих. Іноді вона зникає швидко, але в низці випадків може тривати місяцями й навіть роками. Постковідна астенія («довгий ковід», long COVID) — не найгірший варіант. Наприклад, при лихоманці Західного Нілу в 30% пацієнтів спостерігається втома тривалістю понад 6 місяців, у багатьох — протягом декількох років.

Відео дня

Фізичні симптоми: м’язова слабкість, стомлюваність, виснаження після мінімальних зусиль. Когнітивні: утрата концентрації, погіршення пам’яті. Емоційні: мінливість настрою, перепади, дратівливість, утрата мотивації, лібідо та впевненості, відчуття напруги, підвищення чутливості до різних факторів, порушення сну. Іноді це різні неспецифічні скарги: біль у м’язах, біль у горлі тощо.

Продуктивна активність заряджає енергією

Такий стан при хворобі — це норма й еволюційна адаптація. Запалення будь-якої природи робить нас апатичними, слабкими, ми втрачаємо апетит і смак до життя, уникаємо контактів, нічим не цікавимося. Це сприяє виживанню: хворі не розносять інфекцію і мають менше шансів бути з'їденими хижаками, мінімізують витрати калорій. На жаль, іноді астенія не проходить і після зникнення збудника.

У чому причини? Думок багато. Хтось уважає, що це порушення метаболізму клітин та їх численні ушкодження. Але більшість уважає, що проблема в запаленні. Підвищена прозапальна активність імунної системи зберігається ще деякий час після інфекції, що викликає такий стан. Інші автори уточнюють, що навіть периферичне запалення впливає на роботу головного мозку, запускаючи еволюційний механізм «енергозбереження». Мозкові порушення включають зниження активності серотонінової й дофамінових систем, як при депресії.

Що робити? Дехто ставиться до постінфекційної астенії як до «примхи» і закликає «узяти себе в руки». Але коли людина намагається зусиллям волі подолати астенію й дати собі великі навантаження, це може спричинити собою погіршення стану. Іноді астенія є приводом «доліковувати» і призначати безліч непотрібних препаратів. На жаль, специфічного лікування не існує.

Важливо уникати виснаження й підтримувати антистресовий режим. Дотримуватися чіткого режиму сну, харчування, фізичної активності з регулярними перервами, приділити увагу розслаблювальним технікам. Можливо, корисною буде і протизапальна дієта (фастінг, більше овочів і зелені). Експерименти показують ефективність протизапальних препаратів, але для людини надійних досліджень немає. Різні автори пропонують «активувальну терапію», що включає антидепресанти, адаптогени та добавки, наприклад цитрулін, які можуть полегшити переносимість фізичної активності.

Загалом, розумним буде дотримуватися чистого відпочинку після хвороби і потім плавної активації: потроху збільшувати розумову, фізичну й емоційну активність, уникаючи виснаження. Трохи більше пройти пішки, трохи більше прочитати сторінок, помедитувати, попрацювати й посміятися. Робіть те, що заряджає вас. Продуктивна активність заряджає вас енергією, а ця енергія підштовхує до наступних дій. Постінфекційна астенія — це неприємний, але оборотний стан. Не відкладайте відновлення на потім, перші два місяці після хвороби — найважливіші.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X