Між треба і хочу. Якою має бути мотивація для досягнення успіху

17 вересня 2018, 20:47
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Питання мотивації і досягнення своїх цілей хвилюють багатьох людей. Хтось «заряджається» мотивацією, хтось сподівається на планування, хтось віддається фантазіям

Вчені теж вивчають питання мотивації, причому роблять це вже давно. Перші наукові експерименти щодо мотивації були проведені ще на тваринах і відтворені на людині ще 110 років тому, в 1908 році. Вчені Роберт Йеркс і Джон Додсон ще в 1908 році встановили, що для того, щоб навчити тварин проходити лабіринт, найбільш сприятливою є середня інтенсивність мотивації (вона задавалася інтенсивністю ударів струму).

Відео дня

Спочатку проводили на мишах, потім на шимпанзе і нарешті на людині. У тварин вчені виробляли навичку відрізняти темний вхід у лабіринт від світлого. Правильний вибір входу в лабіринт дозволяв миші дістатися до гнізда, де було позитивне підкріплення – миша протилежної статі. У разі помилки застосовувався удар струмом як покарання. Сила покарання варіювалася. У різних серіях вироблялися диференціювання різного ступеня складності.

Дослідження на людях показали таку ж закономірність: слабка мотивація недостатня для успіху, але і надмірна шкідлива, оскільки породжує непотрібне збудження і стрес. В якості експериментального матеріалу виступали завдання-головоломки, як мотивуючий стимул – грошову винагороду (сума нагороди спочатку незначна, поступово зростала до вельми значної). Виявили, то за чисто символічний виграш люди працювали абияк, і результати були низькими. У міру зростання нагороди росла і мотивація, поліпшувалися і результати.

Невеликий рівень стресу і активності корисний для запам'ятовування

Однак в певний момент, коли розмір виграшу досягав чималої величини, ентузіазм переростав у збудження, і результати знижувалися. Як і очікували вчені: слабка мотивація недостатня для успіху, але і надмірна шкідлива, оскільки породжує непотрібне збудження і стрес.

Закон Єркса-Додсона говорить про те, що існує певний оптимум мотивації, який можна встановити експериментально.

Оптимум мотивації – це такий її рівень, за якого діяльність виконується найкраще (для даної людини, в конкретній ситуації). Існує різний оптимум мотивації для завдань різної складності. Для завдань різної складності максимальна результативність досягається: для складних завдань за слабкої мотивації (при 2-3 за 10 бальною шкалі), для середніх – середньої (близько 5) і простих – високої (7-8 і навіть вище).

Одні вчені розглядають цей закон через призму довгострокової синаптичної потенціації в гіпокампі і пов'язаних з ним мигдалиною і префронтальною корою. Виявляється, що активність гіпокампу і робота пам'яті має U-перевернутий зв'язок з рівнем кортикостероїдів. Тобто надлишок збудження знижує ефективність, так само як і повний спокій.

Але мені більше імпонують дослідження, де вивчається вплив рівня дофаміну в префронтальній корі на когнітивні функції. Для префронтальної кори основними стимулюючими сигналами є гілки мезокортикальної дофамінової системи Якщо дофаміну дуже багато, під час сильного збудження або стресу, то пам'ять і ефективність також погіршуються.

Вчені встановили, що залежність ефекту дофаміну від його концентрації в префронтальній корі носить перевернутий U-образний характер. Таким чином, для нормального функціонування префронтальної кори і робочої пам'яті потрібен якийсь проміжний, не низький і не високий, рівень дофаміну.

Існує думка, що дезактивація префронтальної кори під дією стресу має пристосувальне еволюційне значення. Адже для прийняття швидких рішень потрібно відключити свідому повільну частину мозку й активувати лімбічну систему. Наша поведінка стає швидкою, автоматичною. У разі фізичної загрози, це має найважливіше значення для виживання. Але от для вирішення складних завдань абсолютно не підходить, і накручування себе може цілком відключити префронтальну кору (народне «зірвати дах»).

Висновок.

  1. Важливо не гнатися за мотивацією, а навчитися визначати ваш індивідуальний оптимум мотивації в конкретній справі. Накручування себе «треба», «повинен» і тому подібне може помітно знизити ефективність.
    Для завдань різної складності максимальна результативність досягається: для складних завдань за слабкої мотивації (при 2-3 по 10 бальній шкалі), для середніх – середньої (близько 5) і простих – високої (7-8 і навіть вище).
    3. Невеликий рівень стресу і активності корисний для запам'ятовування і підвищує когнітивні здібності.
    4. Для тих, у кого в спокої високий рівень дофаміну, негативна мотивація може бути ефективніше позитивної (тому що робить рівень дофаміну в префронтальній корі оптимальним). Відновлення чутливості дофамінових рецепторів важливе для відновлення мотивації.

Текст опублікований з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X