Між голландцями і росіянами. Як виховують дітей у різних країнах

28 грудня 2018, 22:03

Культурні цінності впливають на те, як батьки реагують на поведінку дитини — і, в результаті, на характер дітей

У співавторстві з Машею Гартштейн, професором психології Університету штату Вашингтон

Ще в п’ятому столітті грецький історик Фукідід протиставляв самоконтроль і стоїцизм спартанців більш м’яким і вільнодумним громадянам Афін.

Відео дня

Сьогодні особливості поведінки й унікальні риси характеру здаються вкоріненими в певних культурах.

Італійці бурхливо жестикулюють під час розмови. Голландські діти вочевидь благодушніші та менш метушливі, ніж інші. Росіяни рідко посміхаються на людях.

Як вікові психологи, ми зачаровані цими відмінностями, тим, як вони знаходять форму і як передаються від покоління до покоління.

Наша нова книга Діти, батьки та культура досліджує те, як цінності суспільства впливають на рішення, що приймаються батьками — і як це, в свою чергу, відбивається їх дітях.

Неминучий вплив культурних цінностей

Хоча генетика, безумовно, має значення, те, як ви поводитеся, не визначено. За останні два десятиліття дослідники показали, як культура може формувати вашу особистість.

У 2005 році психолог Роберт МакКрей і його колеги змогли встановити явно виражені відмінності в характерах людей, що живуть у різних частинах світу. Наприклад, дорослі з європейських культур виявилися в основному більш товариськими і відкритими для нового досвіду, ніж дорослі з азіатських культур. У межах Європи вчені виявили, що люди з Північної Європи були більш сумлінними, ніж їх однолітки з Південної.

Нещодавно ми змогли простежити деякі з цих відмінностей аж до раннього дитинства. Виховання — що, можливо, не дивно — зіграло свою роль.

Щоб провести дослідження для нашої книги, ми співпрацювали з колегами з 14 різних країн. Нашою метою було вивчити, як набір цінностей того чи іншого суспільства впливає на те, як батьки виховують своїх дітей. Потім ми вивчили, як ці різні методи виховання відображаються на поведінці й особистості дитини.

Методи підтримання дисципліни залежать від соціальних цінностей

Перш за все ми роздали батькам по всьому світу анкети і попросили їх описати сімейний розпорядок дня, надії, які вони покладають на своїх дітей і методи підтримання дисципліни. Потім ми попросили їх детально описати поведінку своїх дітей.

Ми також спиралися на роботу голландського соціального психолога Герта Гофстеде, який у 1970-х роках розпитував співробітників IBM по всьому світу про фактори, які вплинули на їх задоволеність своєю низькооплачуваною роботою.

Ми порівняли його результати з нашими, і були здивовані, побачивши, що вони співвідносяться. Культурні цінності, виявлені в 1970-х роках, можна простежити і в батьківських підходах до виховання 40 років по тому.

Це важливо — бо це показує, що культурні цінності відносно стійкі і впливають на розвиток дітей протягом довгого часу.

Думати про себе чи думати про інших?

Можливо, найбільш відомими з цих культурних цінностей є індивідуалізм і колективізм.

У деяких суспільствах, таких як США і Нідерланди, люди в основному прагнуть задоволення особистих інтересів. Вони налаштовані на те, щоб досягти визнання і підвищити свій соціальний чи фінансовий статус.

У більш колективістських культурах, таких як Південна Корея і Чилі, більше значення надається добробуту більшої групи — як правило, сім'ї, трудового колективу або країни.

Ми виявили, що методи підтримання дисципліни, які батьки вибирають для своїх дітей, залежать від цих соціальних цінностей і, ймовірно, служать для передачі цих цінностей з покоління в покоління.

Наприклад, у порівнянні з батьками в індивідуалістичної культури, батьки-колективісти набагато частіше, сварячи своїм дітям, закликають їх «подумати» про свою погану поведінку і про те, як це може негативно вплинути на оточуючих.

На перший погляд це сприяє загальній гармонії і готує дитину до успішного життя в колективістському суспільстві. У той же час, якщо вам постійно говорять про те, як ваші дії відбиваються на інших, ви, ймовірно, будете більш схильні до того, щоб відчувати тривогу, провину і сором.

Більше того, ми виявили, що у дітей в колективістських культурах помітно вищий рівень зневіри, страху та дискомфорту, в порівнянні з дітьми, що ростуть в індивідуалістичних суспільствах.

Прагнете щастя?

Другою парою цінностей стало потурання своїм бажанням і їх приборкання.

Деякі культури, такі як США, Мексика і Чилі, як правило, допускають і сприяють задоволенню особистих прагнень. Інші, такі як Південна Корея, Бельгія та Росія, заохочують стриманість перед обличчям спокус.

Ці цінності, очевидно, пов’язані з певними батьківськими цілями.

Зокрема, батьки у поблажливому суспульстві схильні підкреслювати важливість розвитку почуття власної гідності і незалежності. Наприклад, вони очікують, що діти будуть самі розважатися і самостійно засинати. Коли їх дитина погано поводиться, вони, як правило, пропонують способи, якими можна було б відшкодувати збиток і виправити ситуацію.

Такий підхід передбачає, що діти самі відповідають за своє щастя, але при цьому повинні бути в змозі виправляти свої власні помилки. У той же час діти, які прагнуть задоволень, найімовірніше, будуть імпульсивно прагнути негайної винагороди — наприклад, їсти цукерки перед обідом або брати іграшку з полиці в магазині - не чекаючи дозволу.

У той же час в суспільствах, які віддають перевагу стриманості, батьки частіше кричать або лаються, коли карають своїх дітей.

Це може зробити їх більш покірними. Але це також може призвести до того, що діти будуть менш оптимістичні і менш схильні отримувати задоволення від життя.

Майбутнє за індивідуалізмом?

Очевидно, що батьки зацікавлені в тому, щоб підготувати своїх дітей до зустрічі з тим світом, в якому їм, найімовірніше, доведеться жити. Те, що працює в одній культурі, не обов’язково буде працювати в інший.

Але в міру того, як наш світ стає все більш взаємозалежним, різноманітність підходів до виховання дітей перестає бути настільки явною. За останні 50 років багато країн стали більш індивідуалістичними — зміщення, яке особливо відчутне в державах з високими темпами економічного розвитку.

Проте, як і раніше існує величезна різниця в підходах до виховання дітей у різних культурах — свідчить про неминучий вплив суспільних цінностей.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок The Conversation . Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал опубліковано на The Conversation

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

The Conversation
Показати ще новини
Радіо НВ
X