Особистий досвід. Чому я припинила купувати новий одяг

3 жовтня 2019, 23:03

Відтепер у моїй шафі живуть тільки обрані речі

Переглянути свої споживчі звички мене змусив переїзд до іншої країни. Я опинилася буквально віч-на-віч зі своєю до межі заповненою шафою, взяти з якої могла речей максимум на дві валізи. Решту потрібно було роздати/віддати/продати.

Відео дня

Найцікавіше, що до переїзду я щосезону перебирала речі, більшу частину яких потім роздавала. Але оскільки споживчі звички залишалися незмінними — купуй все, до чого дотягнувся гаманець — я, ледве встигнувши все роздати, одразу ж  забивала звільнене в шафі місце новим не найнеобхіднішим мені барахлом. Десь дуже вигідний розпродаж, кудись випадково влетіла із щойно отриманою зарплатою, щось мені здалося дуже красивим і дуже необхідним. Безумовно, частина придбаних речей потрібна була для того, щоб виглядати пристойно. Але в основному це були емоційні покупки, які при ближчому розгляді виявлялися зайвими — їх ні з чим було носити, а якість нерідко залишала бажати кращого.

В основному це були емоційні покупки

Переїзд змусив переоцінити колишній підхід. У разі зміни житла більшу частину гардероба доводиться викидати, коли завершаться мої переїзди остаточно — поки невідомо, а те, що витрачені на покупки гроші і час можна інвестувати ефективніше, зрозуміло і без красномовних аргументів. І це я ще мовчу про те, що споживчі звички потрібно міняти, виходячи з екологічних ризиків. І тоді я вирішила змінити свою концепцію споживання.

Для початку я поставила крапку на всіх угодах з совістю і припинила купувати:

— потрібне, але завелике-замале, з думкою «нічого, потім перешию/схудну»;

— красиве, але синтетичне, низькоякісне і катастрофічно незручне;

— супертрендове, в якому через місяць будуть ходити всі, а значить, воно мені набридне і я припиню це носити;

— все, що сумнівно сиділо на мені в примірочних.

Уже на цьому етапі велика частина покупок відпала, проте шопінг-звичка нікуди не поділася, і руки продовжували свербіти від бажання придбати хоч що-небудь. Тоді я вирішила вкладати гроші в монументальні речі — взуття, сумки, аксесуари, не допускаючи і тут жодних угод із совістю. Оскільки якісне взуття чи сумка коштує в рази дорожче будь-якої пошарпаної на розпродажі футболки, кількість покупок знизилася до рекордного мінімуму в моїй шопінг-історії, тобто до практично студентських часів, коли я купувала щось раз на півроку.

І ось на цьому етапі моя зовнішня робота над зміною споживчої концепції призвела до змін внутрішніх. Я привчила себе підходити грунтовно до покупок, не хапати все підряд, обмірковувати потреби, планувати їх. І це стало моєю новою споживчою звичкою. Тепер, навіть якщо я захочу щось купити на розпродажі, мені доведеться гарненько попрацювати, щоб знайти річ, що відповідає всім вимогам і параметрам. А без цього я відмовляюся що-небудь купувати. В результаті за останні три роки я купила менше речей, ніж раніше купувала за рік. Чи означає це, що тепер я виглядаю як бувалий столичний безхатченко? Що вийти з дому мені нема в чому?

Ні звичайно ж. Відтепер в моїй шафі живуть тільки обрані, якісно зроблені, стильні речі, здатні прослужити не один сезон, які я легко трансформую в різні образи в залежності від завдання.

А весь зібраний досвід раціонального, але стильного споживання, дозволив скласти чорний список речей, які я, найімовірніше, ніколи не куплю, бо вони суперечать моєму стилю і нинішній споживчій концепції. Можливо, цей список частково підійде і вам.

1. Блузи, светри, сукні, штани, головний акцент яких — блискавка. Блискавка часто-густо кочує із трендів в антитренд. В принципі, одна хороша якісна річ з блискавкою може бути в шафі, просто час від часу її потрібно відкладати на певний час. Мені ж блискавка як акцент не подобається зовсім, через нав'язливість й агресивність. Я зустрічала вкрай мало речей, в яких блискавка б виглядала гармонійно і доречно.

2. Речі 2 в 1. Знаєте, светри, з-під яких стирчить білий комір, або сукні-брюки, і все в такому роді. Такі речі часто сидять погано, так само погано виглядають і ще гірше комбінуються.

3. Трикотажні сукні. Так, буває якісний щільний трикотаж, однак навіть він дуже швидко втрачає свій зовнішній вигляд. Поділ таких суконь часто виглядає неакуратно. Оскільки я купую речі з тривалим терміном придатності, трикотаж мені не підходить.

4. Футболки та сукні з фотопринтом. Він змивається за кілька прань.

5. Сукні, футболки, блузи, в складі яких більше 50% синтетики. Неприємні до тіла, погані в ношенні.

6. Гарячі супертренди. Такі речі кидаються в очі. Їх різко, ні з того ні з сього, починають носити і продавати всі і вся. Однак як тільки модна річ з'являється навіть на лотку зі шкарпетками бабусі у метро, тренд моментально втрачає свою актуальність. Термін життя таких речей дуже короткий.

7. Речі, прикрашені стразами, камінням, паєтками та блискітками. Не мій стиль, та й виглядає в 90% випадків дешево і без смаку.

8. Взуття з категорично вираженим носком — суперзакруглені, суперквадратні, суперзагострені. Намагаюся вибирати усереднений варіант все з тієї ж причини — носки категоричних форм дуже швидко втрачають актуальність.

9. Речі з деніму, за винятком штанів або шортів. Джинсові спідниці та сукні зазвичай виглядають дешево. Навіть куртки, хоча вони вважаються універсальними і навіть класикою, потрібно ще добряче пошукати, щоб знайти якісні, які не спрощують образ. Такі я зустрічала тільки в сегментах мас-маркет плюс і люкс.

Раціональний підхід до придбання значно полегшив мені життя, повністю виключивши емоційні покупки. Це не може не радувати, враховуючи, що такі покупки — психологічна компенсація різного роду стресів і проблем. Втім, дія цього інструменту нетривала, а втрати коштів, часу і вільного простору значні. Не кажучи вже про той удар, який наноситься планеті модною індустрією, побудованою в основному на нашій залежності від систематичного споживання.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Depositphotos

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X