Куди діваються наші спогади? Блог британського вченого

9 вересня 2017, 10:21
Час від часу ми не можемо згадати навіть базові речі зі шкільної програми. Звідки беруться ці прогалини в пам'яті?

Пережитий досвід визначає поведінку. Деякі речі засвоюються відразу, наприклад, чому не варто класти руку на розпечену сковороду. Інші, більш особисті спогади, можуть спливати лише при необхідності – як ми провели день народження минулого року або що робили у відпустці.

Відео дня

Крім того, можна вивчити щось абсолютно нове. Наприклад, навчитися їздити на велосипеді або водити машину. Такі навички називають «м'язовою» пам'яттю.

Забуте, але не втрачене

Тим не менш, багато спогадів ніби пропадають з пам'яті. Час від часу ми не можемо згадати навіть базові речі і дивуємося, звідки ж узялися всі ці прогалини? Скільки років в школі, а при необхідності не можемо згадати навіть як замовити в барі два пива англійською мовою. Або не можемо вирахувати необхідний кут, хоча ще пару років тому робили це бездоганно.

Чому ми забуваємо інформацію, яку колись вчили? Вона ще в нашому мозку, але недоступна? Або зникла назавжди?

Умовно кажучи, пам'ять складається з двох елементів: зберігання – процес кодування пам'яті, і виймання – процес згадування. Спочатку інформація потрапляє в короткострокову пам'ять, а потім може переміститися в довгострокову.

Короткострокова пам'ять обмежена в обсязі і тривалості. Більшість людей можуть утримувати в короткостроковій пам'яті від 5 до 9 елементів за раз. Тривалість короткострокової пам'яті – від 15 до 30 секунд ( за даними дослідників Аткінсона і Шиффріна). Після цього інформація вивітрюється – якщо тільки ви методично її не повторюєте, щоб утримати в короткостроковій пам'яті.

«Щоразу, як я вчу щось нове, це витісняє з мого мозку щось старе», — Гомер Сімпсон

Якщо ви утримуєте інформацію в короткостроковій пам'яті, вона переходить в довгострокову. Тобто, щоб здати іспит, потрібно повторювати інформацію, поки вона не перейде в довгострокову пам'ять. Це процес. Але навіть якщо ви вивчили інформацію і можете повторити її зараз, немає гарантії, що ви згадаєте її через три дні.

Виходить, нова інформація в пам'яті заважає раніше збереженій. Можна припустити, що людський мозок має обмежені можливості зі зберігання інформації.

Теоретично довготривала пам'ять може бути необмеженою. Справа не стільки в наявності місця для зберігання інформації, скільки в можливості ним скористатися. У мозку міститься величезна кількість клітин, які можуть використовуватися як мережа для кодування і зберігання спогадів.

У когнітивній психології є теорія процесу «забування». Відповідно до цієї теорії, кодування нової інформації може викликати проблеми зі спогадом старої інформації. Нова інформація немов блокує згадування старої.

Теорія помилки відновлення

Не вдалося скасувати видалення – це коли інформація в довгостроковій пам'яті є, але достукатися до неї не виходить. У таких ситуаціях у нас з'являються імпульси або натяки на спогади – як підказки, які допомагають відновити інформацію.

Інформація забувається особливо сильно, коли запам'ятовування і пригадування відбуваються в різних ситуаціях. Це означає, що інформацію, вивчену в школі, часом важко згадати в «реальному світі». Тобто, якщо ви в школі вивчили як сказати «два пива, будь ласка», по-англійськи, то в іншій ситуації, наприклад, у відпустці, згадати це може бути складно.

Нездатність щось згадати дуже засмучує. Це може навіть вплинути на емоційний стан людини. А від цього згадати щось буває ще складніше. Втім, можна спробувати запустити процес відновлення пам'яті: дати побільше натяків (старі фотографії, повернення до рідної домівки).

Переклад НВ

Вперше опубліковано на The Conversation. Републікація повної версії тексту заборонена

Що потрібно знати і чому вчитися в сучасному світі? НВ запускає цикл лекцій Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X