Незважаючи на бідність. У чому секрет кубинського довголіття

16 лютого, 09:20
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Оксана Скиталінська: «Запах сигар у Гавані всюди» (Фото:kmiragaya/Depositphotos)

Оксана Скиталінська: «Запах сигар у Гавані всюди» (Фото:kmiragaya/Depositphotos)

Якби українці їли так багато бобових і овочів, були би точно здоровішими

З Варадеро до Гавани

Коли приїжджаєш на Кубу, а я переконана, що багато з вас сюди коли-небудь прилетять, маєш відвідати і Гавану. З Варадеро можна найняти таксі, як правило, старий автомобіль і, минаючи вічнозелені сади та ліси, маленькі містечка та селища, доїхати до столиці острова Свободи.

Відео дня

Будинки обабіч центральної дороги переважно скромні, є і дуже бідні, і ті, які ми називаємо трущобами. Багато старих машин, вихлопних газів і безпритульних собак та котів. Бідні тварини мають виснажений вигляд, часто без шерсті, одні ребра та кістки, порпаються на спеці у поросі в пошуках хоч чого-небудь поживного, і це гнітить неймовірно.

Кубинці, революція, картки і кава з бобами

Одежа та взуття на людях — майже суцільний секонд-хенд, магазинів немає ніяких. Як сказав наш гід, 69-річний кубинець Педро, з пенсією в 16 доларів: «Я не розумію, як ми живемо, якщо у нас нічого немає». Все по картках і все у дефіциті.

Шоколад — як другі гроші

Кава для кубинців — навпіл зі смаженим меленим горохом, шоколад у країні — як другі гроші, хоча і вирощують какао-боби. Революційні гасла та зображення Фіделя і Че Гевари живуть на сувенірній продукції, а звичайні кубинці, особливо молодь, мріє виїхати з країни і виїжджає у пошуках іншого життя.

Лише зараз держава почала говорити про кредити для ведення фермерського бізнесу, проте люди не вірять, демотивовані.

Гавана, Хемінгвей, Ісус

Гавана — шумне місто з дуже гарними добре відреставрованими будинками та площами, які сусідять з дуже обшарпаними страшними халупами, де живуть люди і на шнурівках сушиться всяке шмаття.

Мені дуже сподобалося, як реставрується місто: вся автентика повністю зберігається, плитка якісна, не така, як на Хрещатику, багато озеленення, затишку, кав’ярень та ресторанчиків, і всюди цей запах сигар — їх тут можна купити з рук, від самопальних дешевих — до дорогих.

Місто безпечне, я не чула про крадіжки і пограбування. Неподалік від прекрасно відреставрованого оперного театру імені балерини Алісії Алонсо є знаменитий бар Floridita, одне з улюблених місць Ернеста Хемінгвея. Там завжди жива музика, а біля бронзового погруддя письменника всі фотографуються з коктейлями.

Одне із місць, яке я хотіла відвідати — будинок Ернеста Хемінгвея. Він зберігся повністю в тому вигляді, в якому його залишив письменник, який 60 років тому був впевнений, що повернеться туди знову: вся бібліотека, меблі, рожеві покривала на ліжках, декілька пар чобіт та черевиків, одяг.

Пару років тому я була в іншому його будинку, у Кі-Весті на Флориді, то той будинок у трохи кращому стані, ніж на Кубі, бо тут, кажуть, не вистачає фінансування, хоча кубинський будинок ще має великий власний парк у 5 гектарів. Хемінгвей мав хороший смак: обидва його будинки такі, що хочеться в них залишитися назавжди і жити.

Кубинський ікігай, чорні боби і шоколадна мрія

Мабуть, він має якусь іншу назву, проте, безперечно, він точно, цей ікігай, існує: кубинці завжди усміхнені, це їхнє «Ола!» на кожному кроці, їхні пісні веселі і під них відразу хочеться танцювати.

Незважаючи на бідність і відсутність продуктових магазинів, кубинська кухня дуже здорова.

У нашому готелі багато хто крутить носом, мовляв, їжа не смачна, проте з точки зору лікаря-дієтолога, яка вивчає питання харчування та довголіття, їхня їжа саме така.

Багато різних бобових: чорна квасоля, нут та горох всюди — в рисі, супах, овочевих стравах.

Багато різного рису — білого, бурого та жовтого, страв з капусти, баклажанів, юки (маніоки), солодкої картоплі (маланги і боніато) і тушкованих несолодких бананів.

Із свіжих овочів — свіжа нарізана капуста, тертий сирий буряк, морква, гарбуз, зелень, з фруктів — гуава, кавун, ананас, банани, грейпфрут, папайя.

З білкових страв — яйця варені та омлет, курка, рагу із свинини, шинка та твердий сир, йогурт, який наливають в чашки з великих скляних келихів.

Я розпитувала людей, що вони їдять, — казали, що на сніданок можуть бути яйця, чорна квасоля, бобовий суп, на обід — те саме, інколи курка, свинина рідко, бо кілограм коштує 4 долари, риба так само дорого.

Олія переважно соєва та кокосова, масла вершкового я не бачила, молоко до кави в дефіциті. Смажать небагато, в основному, тушкують та відварюють.

Мовою науки — це багато клітковини, поліфенолів і помірно білка. Якби українці їли так багато бобових і овочів, були би точно здоровішими.

Кубинське довголіття

Коли я приїжджаю в будь-яку країну, то завжди цікавлюся, скільки там живуть її мешканці. За даними United Nations Development Programme: Life Expectancy Index in 2020, Куба знаходиться на 41 місці — 77,7 років (Гонконг, Японія та Швейцарія — на першому, другому та третьому, Україна — на 114-му).

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X