Коли вбивця - не садівник. Рецензія на "Вбивство у Східному експресі"

13 листопада 2017, 16:11
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Фільм можна сміливо рекомендувати тим, хто не читав оригінал

Кеннет Брана, який доклав руку до двох «Торів», хотів зняти фільм за класичним детективом Агати Крісті, а зняв кіно імені себе.

Літературне першоджерело «Вбивства у Східному експресі» вражає несподіваною розв'язкою, хоч й не без участі фантастичних збігів. Від режисера екранізації було потрібно лише акуратно перенести сюжет на екран, додавши мінімум косметичних змін.

Відео дня

На перший погляд, Брана досить шанобливо поставився до роману, екранізувавши велику його частину практично дослівно. І як людина зі зв'язками в Marvel, оформив його палітрою соковитих відтінків. Зовнішність «Вбивства» поблискує глянцем на межі з гламуром.

Однак вся принадність детективних історій якраз і полягає в міксі камерності локації із зануренням глядача в персонажів, в їх хід думок, характери і нерозкрите минуле. Агата Крісті через свого улюбленого детектива дозволила читачеві пірнути в кожного з дванадцяти героїв книги, так що під кінець той міг самостійно скласти картину і дійти до якогось висновку.

Джонні Деппу чи не вперше вдалося добре зіграти роль нефріка

Акторський склад «Вбивства» вище всяких похвал. Джонні Депп, якому чи не вперше вдалося добре зіграти роль нефріка. Мішель Пфайффер, двигун сюжету. Вільям Дефо, Пенелопа Круз... Кількість зірок на один кадр зашкалює, але частіше за все на екрані миготить Кеннет Брана і вуса Еркюля Пуаро.

Агата Крісті, щоб зробити класичного персонажа більш яскравим, на противагу блискучим розумовим здібностям, наділила його деякими комічними рисами зовнішності і звичками.

Брана робить акцент на других аспектах, місцями ледь не перетворюючи Пуаро на ексцентричного дурника, схильного до самозамилування (чого тільки варта сцена-відсебенька із затриманням злочинця біля Стіни Плачу, якої не було в книзі). В результаті акторського егоцентризму, добра половина персонажів втрачається в шикарних апартаментах поїзда, і глядач не отримує про них достатньо інформації, щоб робити якісь свої припущення.

Як було сказано вище, Брана досить близько екранізував роман, що також стосується і фінальних сцен. Але пафосний тон, з яким він підносить свої умовиводи, і весь антураж предтитрової постановки, відверто пахнуть «міхалковщиною» й здатні викликати відторгнення, якщо глядач уже ознайомлений з детективною історією.

Словом, «Вбивство в Східному експресі» – це кіно одного актора. Так, це кіно, не позбавлене інтриги і хорошої гри тих, кому вдалося прорватися крізь «селфіки» режисера. Але в цьому кіно акценти зміщені на другорядні або зовсім надумані деталі.

Цей фільм можна сміливо рекомендувати тим, хто не читав оригінал. Такий глядач подивиться комедію з Джонні Деппом про безглуздого вусаня, що розслідує вбивство. Ті ж, хто знайомий з «Експресом» в друкованому варіанті, можуть відчути дискомфорт від авторського трактування класичної детективної історії.

6 з 10

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X