Кокаїн від алергії. Як раніше лікували "хвороби цивілізації"
Алергія вважалася приводом для гордості, ознакою витонченості та освіченості
Багато "хвороб цивілізації", що так поширені сьогодні – алергії, ожиріння, діабет, депресія, в давнину були лише у небагатьох людей з високим соціальним статусом і доходом, а точніше – з неправильним харчуванням, гіподинамією і нестриманістю.
Більш того, деякими захворюваннями навіть пишалися, вважаючи їх ознакою витонченості. Так, подагру називали "хворобою королів", оскільки тільки багатим людям була доступна така кількість білкової їжі й алкоголю протягом тривалого часу і в поєднанні з малорухливим способом життя. Це ж стосується і цукрового діабету другого типу, який зустрічався, як правило, лише у багатих.
Ожиріння в давнину теж було хворобою людей заможних. Античний історик Еліан описує людей, які страждають на зайву вагу. І якщо в сучасному західному суспільстві ожиріння переважає в нижньому соціальному прошарку, то в Стародавній Греції більшість повних чоловіків були державними діячами. Так, правитель Діонісій Гераклейский, що жив в IV столітті до н.е., так соромився своєї повноти, що приймав оточуючих сидячи в бочці (не плутати з Діогеном), з якої стирчала лише його голова.
Психічні розлади також були поширені серед забезпечених людей та інтелектуалів. Аристотель ставив питання: "Чому люди, які славилися талантом у галузі філософії, або в управлінні державою, або в поетичній творчості, або в заняттях мистецтвом – чому всі вони, мабуть, були меланхоліки? Деякі з них страждали на розлиття чорної жовчі, як, наприклад, серед героїв – Геракл: саме він, як вважали, був такої меланхолійної природи, а стародавні його ім'ям називали священну хвороба Геракловою. Так, безсумнівно, а багато інших героїв, як відомо, страждали на ту саму хворобу... а в пізніший час також Емпедокл, Сократ і Платон і багато інших чудових мужей". Надалі центром спліну та меланхолії стала Британська імперія. Цю "моральну хворобу" описували так: "Багатий англієць від нудьги подорожує, від нудьги робиться мисливцем, від нудьги мотає, від нудьги одружується, від нудьги стріляється".
Алергія спочатку теж була ознакою заможності. Сінний нежить був "модною" хворобою громадської еліти. Помітивши, що хвороба зустрічається у багатих, а у селян її не спостерігалося, лікарі розвинули теорію, згідно з якою алергію пояснювали підвищеною "витонченістю, чутливістю, освіченістю". Сер Морелл Маккензі писав, що алергія – це "привід для гордості, адже сінний нежить вказує на перевагу в рівні культури і цивілізації в порівнянні з народами, яким пощастило менше". Для профілактики алергії рекомендували кокаїн і тютюн у поєднанні з гірськими курортами або сонячними морськими островами.
Але як лікували хвороби цивілізації раніше? Адже припис "їсти і працювати як селяни" був би неприйнятним для багатьох пацієнтів. Тому лікарям доводилося вдаватися до різних хитрощів. Так, відома історія, коли до Сергія Боткіна звернувся купець з цукровим діабетом і ожирінням. Він пропонував великі гроші за "мікстури". Але Боткін заявив, що візьметься за лікування тільки за однієї умови: якщо той босоніж, взявши лише торбинку, мандрівником, без копійки грошей, вирушить пішки до Одеси (2000 км), де і почнеться лікування. Коли купець таки дійшов до міста, ознак зайвої ваги та діабету у нього вже не було.
Як бачите, "хвороби цивілізації" пов'язані не стільки з екологією або сучасними винаходами. За нездорового харчування, малорухливого способу життя, нестриманості і високого рівня стресу ці хвороби виникали і тисячі років тому.
Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени
Більше блогів тут
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
матеріалів розділу Life
