Хто є хто на арт-ринку. Пояснює колекціонер

19 квітня 2018, 18:37

Для того, щоб художник міг займатися своєю роботою, на арт-ринку працюють численні гравці

Дилери, галеристи, куратори, аукціонні будинки, авантюристи, художники, інституції, грантодавці, мистецтвознавці, колекціонери – ось досить довгий, але зовсім не повний перелік активних учасників арт-ринку. Хто з них є ключовими фігурами і яку роль відіграє в арт-процесі?

Відео дня

Мій особистий шлях у світ мистецтва почався з регулярного відвідування музеїв і виставок. Тоді це були Ермітаж, Російський музей, Третьяковка, ЦДХ. Їх я відвідав, певно, десятки разів, адже мав тоді річну творчу відпустку. Ми і зараз сім’єю практикуємо музейні тури. Нещодавно вперше відвідали музей Гугенхайма в Більбао, втретє – Прадо в Мадриді.

Коли я дозрів, ми створили одну з перших у Києві галерей сучасного мистецтва. Пізніше я продав галерею і став просто колекціонувати сучасне мистецтво. Парадоксально, але виявилося, що купувати мистецтво дешевше, ніж його продавати. Хоча визнаю, що власна галерея дала безцінний досвід і зв'язки.

Галереї відіграють ключову роль на арт-ринку. У цивілізованому світі галерея укладає ексклюзивний контракт з митцем. Як правило, для роботи лише на певному ринку — європейському чи американському. Це може бути довготерміновий контракт, а може бути договір на проект. Митець творить, галерея виступає його поводирем, агентом, просуває його. Проводить виставки, випускає каталоги, організовує PR, продає роботи. Традиційно галерея залишає собі 50% від вартості проданої роботи.

Але в наших умовах вузького ринку все трішки інакше. Художники не хочуть зв’язувати себе ексклюзивними контрактами з галереєю, оскільки та не може гарантувати певного рівня продажів. Художники сіпаються: працюють з багатьма галереями і дилерами. Чи просто продають з майстерні — і тоді ринок їхніх робіт руйнується. Бо, очевидно, в разі продажу з майстерні художник нічим не обмежений у визначенні ціни. І страждають від цього всі: і галеристи, які не інвестують в художника, бо не мають гарантованої віддачі, і художники, яких зовсім не вабить виступати продавцями.

Дилери – це найширша і, можливо, найцікавіша категорія. Вони, як правило, нічого не вкладають. В них немає власного виставкового простору, вони нечасто видають каталоги. Їхня задача — не розвиток художника, а максимум продажів його робіт. Часто дилери знищують кар’єри художників у гонитві за продажами. Їхній головний актив – інформація: прямі контакти з художниками, покупцями, галеристами. Вони вміють продавати. Коли ви хочете знайти картину автора, якого немає в галереях, шукайте дилера. Вони перепродають твори на вторинному ринку.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Стати колекціонером — це найшвидший спосіб долучитися до арт-ринку

До речі, про вторинний ринок мистецтва. З ним активно працюють аукціони – окремий світ, дуже корисний для того, хто знає, як ними користуватися. Звичайно, на аукціони потрапляють і роботи напряму від авторів з майстерні. Та їхня головна функція – вивести на ринок роботи, які стали з якоїсь причини непотрібними попереднім власникам, однак виходу на потенційних покупців у тих немає. А покупцям бракує інформації.

Куратори – ще одні бенефіціари арт-ринку. В більшості випадків вони працюють просто за фіксований гонорар, як в комерційних, так і в цілком некомерційних проектах. Їхнє завдання — сформулювати певний художній вислів, використовуючи для цього твори мистецтва. Занадто часто, однак, трапляються ситуації, коли за висловлюванням куратора не видно творів, а головним об’єктом виставкового проекту стає кураторський текст. До діалогу художника з глядачем втручається тлумач.

Цю ж роль — своєрідного перекладача з художньої мови — відіграють і мистецтвознавці. Вони вписують доробок художника у локальний і глобальний контекст. А контекст, у свою чергу, формують музеї та інші інституції. Та крутиться вся ця махина навколо центральної фігури, без якої не було б арт-ринку — художника.

Попри розмах ця конструкція потребує підтримки, особливо — у вітчизняних реаліях. Цю функцію виконують грантодавці: кошти, які вони виділяють інституціям чи художникам, дозволяють митцям не прагнути продажів і займатися некомерційним мистецтвом. У нас (сподіваюся, тимчасово) гранти з'являються переважно з Заходу.

Втім, внутрішню підтримку вітчизняні художники теж мають — з боку колекціонерів. Власне, стати колекціонером — це найшвидший спосіб долучитися до арт-ринку: достатньо просто купувати картини, усвідомлено, цілеспрямовано, чи просто від впливом імпульсу. Все на користь художника.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо NV
X