Переїзд під час пандемії. Як американці ставляться до карантину

4 травня 2020, 21:20

Більшість моїх знайомих у Вермонті вважають запровадженні заходи з безпеки виправданими, а мешканці Вірджинії одностайно підтримують ідею повернення до нормального життя якомога швидше

Так сталося, що на початку карантину нам довелося змінити місце проживання. Ми залишили північний штат Вермонт і переїхали у південну Вірджинію. І якщо школи, університети, інші федеральні організації в обох штатах закривалися на карантин майже одночасно, то малий і середній бізнес мав відмінності переходу до ізоляції. Північні штати ще на початку березня одностайно почали закривати ресторани, зони відпочинку, парки, готелі, музеї, кінотеатри тощо.

Відео дня

Пам’ятаю наш останній похід у кінотеатр. Маленьке містечко Моррісвілль (Вермонт), майже порожній зал і повідомлення на вході, що сьогодні, 12 березня, кінотеатр працює останній день. Назавтра всі кінотеатри, театри і музеї в штаті були зачинені. Тоді ми ще подумали, що це могло бути пов’язано із закінченням зимового туристичного сезону.

Вже 14 березня один з найвідоміших туристичних курортів Вермонту Trapp Family Lodge оголосив про припинення роботи свого ресторану. Це сталося за тиждень до офіційного введення карантину в штаті Вермонт. Згодом на карантин зачинили курорт цілком. А це: готель на 100 кімнат, ресторан на 200 осіб, фітнес-центр, крамниці, зелене господарство. Без роботи залишилося понад 300 осіб. І така сама історія сталася з усіма курортами Вермонту.

У Вірджинії продовжували працювати супермаркети з продажу розсади

До останнього трималися тренажерні зали, в яких і до карантину були запроваджені заходи особистої гігієни. Всі користувачі обробляли дезінфекційними засобами обладнання після використання. Мабуть саме тому, за тиждень після початку офіційного карантину у Вермонті, я ще відвідувала свій зал і самоізоляція не здавалася надзвичайно складною. Але згодом, 30 березня, й його було зачинено.

Наше прощання з вермонтськими друзями та сусідами також відбувалося на відстані. Лише найближча подруга з чоловіком погодилися допомогти з пакуванням важких речей, і то, мабуть, лише тому, що вони не американці, а іммігранти з Південної Африки. Сусіди вітали з від'їздом здалеку, відповідно до нових правил соціального дистанціювання. Як же нам не вистачає їхніх обійм!

Просто неба, посеред вулиці у масках та гумових рукавичках, ми підписували останні документи на продаж хати, адже ані адвокатські контори, ані ріелтори після 16 березня у вермонтських офісах вже не працювали. А в режимі онлайн вони ще не працювали, бо на тої час не мали такого досвіду.

Вірджинія зустрічала нас також дистанційно. Дехто з нових сусідів надіслали повідомлення, що раді будуть побачити нас після повернення до нормального життя. Найближчі сусіди помахали руками і передали повітряні поцілунки з власного ганку. Дисципліна людей і їхнє розуміння небезпечності вірусу зробили свою справу в обох штатах.

Але запровадження обмежень у зв’язку із пандемію у південній Вірджинії відбувалося не так, як у Вермонті. Тут, на півдні, ресторани, кафе, бари та інші місця відпочинку зачинялися повільніше — лише після введення офіційного карантину, а деякі — на кілька днів пізніше. Національний парк Blue Ridge Parkway, хоча офіційно і закрито, але будь-хто може і сьогодні проїхати рододендровими дорогами та помилуватися горами і навіть зупинитися на пікнік.

У Вірджинії також продовжували працювати супермаркети з продажу розсади, дерев, садово-городніх приладів, і покупців там так само багато, як і до карантину. Також не пішли на карантин невеликі ринки з продажу посівних матеріалів, чого у Вермонті не було — оскільки ці магазини та ринки не продають товари першої необхідності, вони зачинилися одними з перших.

За моїм особистим досвідом спілкування, у Вермонті та на півдні Вірджинії, де ми мешкаємо, різниться ставлення до вірусу та карантинних обмежень. Більшість моїх знайомих у Вермонті вважають запровадженні заходи з безпеки виправданими і сумлінно виконують всі вимоги щодо карантину.

Мешканці Вірджинії, з якими довелося спілкуватися, одностайно підтримують ідею повернення до нормального життя якомога швидше — не без збереження деяких нових дистанційних та гігієнічних правил. При цьому, всі погоджуються, що ситуація з коронавірусом залишається небезпечною в усьому світі і відтепер повсякденно потрібно пристосовуватися до нової реальності.

На початку травня понад половина штатів у США оголосили про зняття певних обмежень на економічну діяльність. Карантин, як розпочинався хвилеподібно по всім Сполученим Штатам, так буде і завершуватися не в один день.

На прийняття рішення в кожному штаті впливають як політичні та економічні чинники, так, звичайно, і крива захворюваності. Нью-Йорк взагалі має плани на поглиблення карантинних заходів. Здається, що для кожного з штатів СОVID-19 приготував власний план.

А поки що на дорогах Вірджиніі вдячні місцеві жителі організували роздачу безкоштовних обідів для далекобійників, яким зараз непереливки. Адже прогодуватися, коли закриті всі придорожні кафе для далекобійників — важка справа!

Колонка опублікована в блогах на сайті Української служби Голосу Америки. Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки»

Опубліковано з дозволу автора та видання

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X