Переїзд під час пандемії. Як американці ставляться до карантину
Більшість моїх знайомих у Вермонті вважають запровадженні заходи з безпеки виправданими, а мешканці Вірджинії одностайно підтримують ідею повернення до нормального життя якомога швидше
Так сталося, що на початку карантину нам довелося змінити місце проживання. Ми залишили північний штат Вермонт і переїхали у південну Вірджинію. І якщо школи, університети, інші федеральні організації в обох штатах закривалися на карантин майже одночасно, то малий і середній бізнес мав відмінності переходу до ізоляції. Північні штати ще на початку березня одностайно почали закривати ресторани, зони відпочинку, парки, готелі, музеї, кінотеатри тощо.
Пам’ятаю наш останній похід у кінотеатр. Маленьке містечко Моррісвілль (Вермонт), майже порожній зал і повідомлення на вході, що сьогодні, 12 березня, кінотеатр працює останній день. Назавтра всі кінотеатри, театри і музеї в штаті були зачинені. Тоді ми ще подумали, що це могло бути пов’язано із закінченням зимового туристичного сезону.
Вже 14 березня один з найвідоміших туристичних курортів Вермонту Trapp Family Lodge оголосив про припинення роботи свого ресторану. Це сталося за тиждень до офіційного введення карантину в штаті Вермонт. Згодом на карантин зачинили курорт цілком. А це: готель на 100 кімнат, ресторан на 200 осіб, фітнес-центр, крамниці, зелене господарство. Без роботи залишилося понад 300 осіб. І така сама історія сталася з усіма курортами Вермонту.
До останнього трималися тренажерні зали, в яких і до карантину були запроваджені заходи особистої гігієни. Всі користувачі обробляли дезінфекційними засобами обладнання після використання. Мабуть саме тому, за тиждень після початку офіційного карантину у Вермонті, я ще відвідувала свій зал і самоізоляція не здавалася надзвичайно складною. Але згодом, 30 березня, й його було зачинено.
Наше прощання з вермонтськими друзями та сусідами також відбувалося на відстані. Лише найближча подруга з чоловіком погодилися допомогти з пакуванням важких речей, і то, мабуть, лише тому, що вони не американці, а іммігранти з Південної Африки. Сусіди вітали з від'їздом здалеку, відповідно до нових правил соціального дистанціювання. Як же нам не вистачає їхніх обійм!
Просто неба, посеред вулиці у масках та гумових рукавичках, ми підписували останні документи на продаж хати, адже ані адвокатські контори, ані ріелтори після 16 березня у вермонтських офісах вже не працювали. А в режимі онлайн вони ще не працювали, бо на тої час не мали такого досвіду.
Вірджинія зустрічала нас також дистанційно. Дехто з нових сусідів надіслали повідомлення, що раді будуть побачити нас після повернення до нормального життя. Найближчі сусіди помахали руками і передали повітряні поцілунки з власного ганку. Дисципліна людей і їхнє розуміння небезпечності вірусу зробили свою справу в обох штатах.
Але запровадження обмежень у зв’язку із пандемію у південній Вірджинії відбувалося не так, як у Вермонті. Тут, на півдні, ресторани, кафе, бари та інші місця відпочинку зачинялися повільніше — лише після введення офіційного карантину, а деякі — на кілька днів пізніше. Національний парк Blue Ridge Parkway, хоча офіційно і закрито, але будь-хто може і сьогодні проїхати рододендровими дорогами та помилуватися горами і навіть зупинитися на пікнік.
У Вірджинії також продовжували працювати супермаркети з продажу розсади, дерев, садово-городніх приладів, і покупців там так само багато, як і до карантину. Також не пішли на карантин невеликі ринки з продажу посівних матеріалів, чого у Вермонті не було — оскільки ці магазини та ринки не продають товари першої необхідності, вони зачинилися одними з перших.
За моїм особистим досвідом спілкування, у Вермонті та на півдні Вірджинії, де ми мешкаємо, різниться ставлення до вірусу та карантинних обмежень. Більшість моїх знайомих у Вермонті вважають запровадженні заходи з безпеки виправданими і сумлінно виконують всі вимоги щодо карантину.
Мешканці Вірджинії, з якими довелося спілкуватися, одностайно підтримують ідею повернення до нормального життя якомога швидше — не без збереження деяких нових дистанційних та гігієнічних правил. При цьому, всі погоджуються, що ситуація з коронавірусом залишається небезпечною в усьому світі і відтепер повсякденно потрібно пристосовуватися до нової реальності.
На початку травня понад половина штатів у США оголосили про зняття певних обмежень на економічну діяльність. Карантин, як розпочинався хвилеподібно по всім Сполученим Штатам, так буде і завершуватися не в один день.
На прийняття рішення в кожному штаті впливають як політичні та економічні чинники, так, звичайно, і крива захворюваності. Нью-Йорк взагалі має плани на поглиблення карантинних заходів. Здається, що для кожного з штатів СОVID-19 приготував власний план.
А поки що на дорогах Вірджиніі вдячні місцеві жителі організували роздачу безкоштовних обідів для далекобійників, яким зараз непереливки. Адже прогодуватися, коли закриті всі придорожні кафе для далекобійників — важка справа!
Колонка опублікована в блогах на сайті Української служби Голосу Америки. Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки»
Опубліковано з дозволу автора та видання
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут
Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.
Ексклюзиви НВ
Курс гривні до долара не покидає топ найобговорюваніших тем. Війна стимулює спекулянтів шукати, як заробити на курсовій різниці. НБУ, натомість, намагається регулювати це питання, впроваджуючи обмежувальні заходи.
