Який сьогодні день. Чому під час карантину ми втрачаємо відчуття часу

6 травня 2020, 20:43
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Життя в умовах пандемії впливає на наше когнітивне здоров’я — тобто на здатність ясно мислити, вчитися і запам’ятовувати

Наші внутрішні годинники зупинилися. Ми почали забувати навіть про найпростіші деталі. Можливо, загубилися у днях тижня або й місяцях. Вівторки чи четверги, п’ятниці чи неділі? Будні та вихідні зникли, залишилися тільки вчора, сьогодні та завтра.

Відео дня

Можливо, коли ви зрештою вибралися на вулицю, то здивувалися від кількості зелені на деревах, адже не помітили, як проминув місяць.

Відчуття деформованого часу є одним з типових наслідків самоізоляції та карантинних обмежень для багатьох людей, чиї щоденні звички зазнали змін. Коли ніхто нікуди не поспішає, чи має значення, який сьогодні день?

Сприйняття часу та робота мозку

Причина полягає в тому, що наш мозок не сприймає тривалість у часі згідно зі стандартизованими одиницями хвилин і годин. Упродовж еволюції живі організми, зокрема й людина, розробили багато біологічних годинників, які допомагають нам слідкувати за часом.

Різниця між численними внутрішніми вартовими часу полягає не тільки в шкалі його відліку, але й у явищах, на які вони орієнтуються.

Наприклад, деякі внутрішні годинники слідкують за зовнішніми процесами, зокрема циркадні годинники, що налаштовані на денне світло і допомагають організму адаптуватися до ритму дня. Інші внутрішні годинники фіксують явища внутрішнього походження, як-от клітини гіпокампу частини лімбічної системи головного мозку.

Додаткове перенапруження може виникати через споживання занадто великої кількості новин

Існує також нейронний годинник, який організовує наш досвід в упорядковану послідовність подій. І саме вона є субстанцією, на яку спирається суб'єктивний час, та яка вимірюється мозком.

А за відсутності нового досвіду, який би розмежовував один день або тиждень від наступного, форма часу може стискатися та розтягуватися у досить дезорієнтуючий спосіб.

Власне тому, коли ми пригадуємо дні та тижні, де мало що траплялося або ставалося одне й те ж саме, нам здається, що час минув дуже швидко. Просто в нашій пам’яті відклалося мало подій.

Хоча одноманітність може стиснути те, як мозок сприймає час протягом тривалих періодів, нудьга може уповільнити сприйняття протікання часу «тут і зараз» — нам може здаватися, що хвилини й години тягнуться довше, ніж звичайно.

Тобто це можна трактувати так: якщо ви займаєтеся нехай і одноманітною, але роботою протягом тривалого часу, і ваш сьогоднішній день схожий на вчорашній, то цей час пролетить швидше, аніж якщо ви не займатиметеся нічим і нудьгуватимете цілими днями.

Чому виникає дезорієнтація та як з нею впоратися

Разом з відчуттям дезорієнтації нам може здаватися, що стає все важче зосередитися і потрібно більше часу для виконання завдань, неначе наш мозок став працювати повільніше. Це пов’язано з тим, як життя в умовах пандемії впливає на наше когнітивне здоров’я — тобто на здатність ясно мислити, вчитися і запам’ятовувати.

Наша звичайна система зникла

Окрім того, що наші тіла залежать від сигналів довкілля, наприклад сонячного світла, для регулювання наших циркадних ритмів, вони також покладаються на фізичні та соціальні сигнали.

Ці «підказки» містять в собі процедури, такі як ранкові та вечірні поїздки на роботу й додому, час прийому їжі, походи у спортзал або ж щотижневі релігійні служби, що допомагають нам відслідковувати, який сьогодні день. Проте для людей, чий простір обмежений стінами будинку, ці процедури переважно зникли.

Дні втратили свою звичну структуру, отже, колись доволі чіткі межі тепер стали розмитими. Через це ми позбавили себе типового розпорядку тижня. Якщо раніше вихідні були межею або чимось таким, на що ми звикли очікувати, наразі вони нічим не відрізняються від буднів. Зустрічі з друзями, концерти чи спортивні заходи, які колись відокремлювали будні від вихідних, — у минулому.

Втрата графіку також означає, що на визначення того, з чого складається кожен день, витрачається більше розумової енергії. Аби уникнути цієї дезорієнтації, корисно вставати в один і той самий час щодня і дотримуватися звичайного графіка роботи, домашніх справ, занять спортом тощо.

Лягати спати і вставати щодня в один і той самий час також може допомогти відкалібрувати внутрішні годинники так, аби сприяти глибокому сну і попередити денну дрімоту та інші когнітивні симптоми, наприклад, зниження уваги, погіршення пам’яті тощо.

Для тих, кому потрібно виходити на роботу, ці процедури можуть виглядати зовсім по-іншому. Тим паче, що виникає додаткове навантаження на наші когнітивні можливості — постійно пам’ятати про дотримання дистанції, носіння масок та уникання доторків до обличчя та поверхонь. Все це може призвести до дезорієнтації.

Багатозадачність збільшується

Багато людей намагаються знайти баланс між численними обов’язками — наприклад, домашнім навчанням дітей або доглядом за літніми членами родини — весь цей час працюючи на повну ставку або даючи лад стресу після звільнення.

Додаткове перенапруження може виникати через використання кількох ґаджетів чи споживання занадто великої кількості новин. Усі ці речі збільшують наше когнітивне навантаження — іншими словами, ми витрачаємо більше своїх розумових ресурсів.

Наша робоча пам’ять є ресурсом обмеженим. Ми легко можемо перенавантажити його, намагаючись одночасно займатися надто великою кількістю справ або вирішуючи кілька завдань.

Ось чому ви можете зіткнутися з труднощами в тому, щоб згадати важливу інформацію або виконати завдання, які раніше виконували з тією ж ефективністю. Наприклад, якщо ще кілька місяців тому ви могли формувати звіт, відповідати на всі вхідні повідомлення та планувати корпоративну подію водночас, то сьогодні вам може бути важко сконцентруватися — особливо якщо ви працюєте в такому режимі постійно.

Робота в режимі багатозадачності ускладнює опрацювання інформації, яка постає перед нами. Як наслідок, інформація не зберігається, і нам важко згадати, що ми робили або говорили у цей момент або кілька моментів опісля.

Що робити, аби повернути відчуття часу?

Це нормально, що ми почуваємося дезорієнтованими, можемо відчувати тривогу або перейматися про щось, про що не турбувалися раніше. Умови життя сьогодні змінилися, а тому мозок намагається підлаштуватися під це. Допоможіть йому.

Візьміть за основну стратегію — максимально підтримувати відчуття структури. Лягати спати і прокидатися в один і той самий час щодня. Не хапатися за всю роботу одразу, а виконувати її послідовно.

Внесіть у ваш графік перерви. Якщо відчуваєте, що зростає рівень стресу — відволікайтеся. Хоча відволікання зазвичай сприймається як погана річ, воно може бути корисним у певних ситуаціях — наприклад, коли людина хвилюється і намагається уникати неконструктивних думок.

У періоди невизначеності та тривоги найбільш корисною є діяльність, яка викликає відчуття «потоку» — тобто відчуття повного занурення в заняття, яке блокує інші, непов’язані з цим заняттям думки. Захопливий фільм, телешоу чи хобі (наприклад, випікання хліба або малювання) можуть добре в цьому допомогти.

Не ігноруйте медитацію в щоденному графіку! Вона може допомогти мозку сконцентруватися, справлятися зі стресом і тривогою, допомагає повернути тверезий погляд на навколишній світ.

Не забувайте також займатися спортом, їсти здорову їжу та обмежувати споживання новин. Пам’ятайте — стрес можна подолати, зокрема, усвідомленою діяльністю. Проговорюйте те, що вас непокоїть. Якщо відчуваєте, що не можете впоратися — обов’язково звертайтеся по допомогу до фахівця.

Читайте більше у тексті спецпроєкту про ментальне здоров’я Психея

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X