«Пластир» від стресу. Що таке комфортна їжа і як нею не зловживати

28 червня, 23:03
Мирослава Ульяніна: «„Їжу особливих випадків“ тепер не треба ні чекати, ні випрошувати» (Фото:HayDmitriy/Depositphotos)

Мирослава Ульяніна: «„Їжу особливих випадків“ тепер не треба ні чекати, ні випрошувати» (Фото:HayDmitriy/Depositphotos)

У ситуаціях, які не можемо контролювати, ми підсвідомо шукаємо затишну гавань у вигляді їжі

«Нервова їжа» — це «пластир» від стресу для тих, хто в укриттях під час обстрілів, вона під рукою у тих, хто з дня у день везе волонтерські вантажі, вона — втамування емоцій тих, хто будучи у відносно безпечних регіонах проживає війну емоційно. Чому при розумінні того, що шоколадні батончики десятками і картопля фрі пачками — це не ок, рука все одно тягнеться?

Відео дня

Соціологами помічено: у періоди глобальних криз збільшується споживання так званої comfort food. Це тип їжі, до якої тягнуться люди, коли їм сумно або вони чимось стурбовані. Зазвичай це солодка калорійна їжа категорії fast-food або ж проста і домашня, яка нагадує дитинство.

1. Чому хочеться саме такої «комфортної» їжі?

У дитинстві багатьом з нас казали, що шоколад — це їжа особливих випадків. Нас хвалили цукерками, на день народження випікали улюблений торт. Час пройшов, а установка лишилася. Тепер у дорослому віці, в моменти сильного стресу або в ситуаціях, які не можемо контролювати, ми підсвідомо шукаємо затишну гавань у вигляді їжі. Бо їжа — це те, що ми точно можемо контролювати. На відміну від війни. І той шоколад, «їжу особливих випадків», тепер не треба ні чекати, ні випрошувати. Його легко отримати.

Компульсивне переїдання мало відрізняється від звички гризти нігті

2. Чому рот не закривається і хочеться постійно гризти будь-що?

Компульсивне переїдання мало відрізняється від оніхофагії (звички гризти нігті). Ситуація аналогічна — ви гризете нігті або чіпси і печиво.

Дрібна моторика (жування) знижує рівень концентрації (на проблемі, новині) і розподіляє увагу. Умовно кажучи, читаючи новини ви отримуєте інформацію на ментальному рівні, а піджовуючи щось у цей момент, переводите увагу на фізичний рівень: їжа — своєрідна «новина», інформація для мозку, яка потребує реакції (виділення ферментів тощо).

3. Чому хочеться висококалорійної або високовуглеводної (солодкої) їжі?

Одна з причин — гормони. При стресі підвищено синтезується кортизол, що сигналізує мозку про мобілізацію. Інстинкт самовиживання не зник: «Потрібна енергія для боротьби». Швидка енергія ховається у яких продуктах? Ну… ви і самі знаєте. І знаєте, які наслідки.

Ще один нюанс. У стресі кровопостачання перерозподіляється з акцентом на м’язи (готовність до боротьби, не час для їжі). Починаючи посилено щось жувати, ми намагаємося повернути фізіологічну реакцію у зворотний бік, переключитися з режиму «я в небезпеці» на «все ок, я в безпеці, я можу їсти».

4. Що з цим робити?

Усвідомлення проблеми — половина її вирішення. Зловили себе на тому, як рука знов потягнулася до «comfort food» — спинилися. Задали питання: це голод фізичний чи емоційний? Якщо фізичний, істинний — пішли і поїли адекватної, функціонально насиченої їжі. Після чого похвалили себе і повісили на себе «медальку переможця».

Якщо емоційний — то прибрали руку від пачки, закрили холодильник, відсунули тарілку. І зробили будь-яку фізичну дію (ходьба хоча би в іншу кімнату і назад, 10 присідань чи хвилина стрибків). Після чого випили теплої води і знову себе похвалили. За перемогу.

Переможемо себе. А потім і ворога.

Текст публікується з дозволу авторки

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X