Які концерти люблять українці. Блог експерта

22 березня 2017, 19:52
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Багато українських музикантів з розряду андеграундних перейшли в категорію мейнстрім. Хороший тому приклад – Ріапобой, O.Torvald та The Hardkiss

Якими б сприятливими або, навпаки, складними не були часи для країни, розваги присутні в її житті в будь-якому випадку. Єдина відмінність полягає в тому, що в першому випадку кіно, музика і театр є обов'язковими забавами, а в другому – можливістю відволіктися від політичних та економічних новин.

Відео дня

Facebook наочно демонструє, що нові кліпи Івана Дорна або групи «Гриби» цікавлять українців нітрохи не менше, ніж курс долара. Чи означає це, що український музичний ринок знову набирає обертів, а українці готові платити за концерти своїх улюбленців? Короткий аналіз дозволяє зробити наступні висновки:

Андеграунд стали мейнстрімом

Індустрія розваг в Україні дійсно постійно розвивається. Єдиним відхиленням у цієї тенденції став 2014 рік, коли спостерігався логічний період застою, пов'язаний c політичними та економічними потрясіннями в нашій країні. Скасування заходів слідували один за одним. Це суттєво вплинуло на ринок і завдало збитки багатьом організаторам.

Ситуація потроху почала стабілізуватися рік потому – 2015-й став початком складного відновного процесу. Важкого ще й тому, що на темпи розвитку ринку дуже впливає його висока цінова чутливість: ціна квитка для споживачів постійно зростає, а вартість у доларовому еквіваленті досі не вийшла навіть на рівень 2013 року. Це знову ж таки б'є по організатору. Західних артистів привозити в країну все ще складно. Тим не менш, вони починають потроху повертатися в Україну.

Структурні зміни ринку викликали два ключових чинники: скасування гастролей російських артистів, а також цінові коливання, про які ми говорили вище. Українські виконавці отримали реальний шанс заповнити спорожнілу від західних і російських артистів нішу, і вони успішно ним скористалися.

Багато українських музикантів з розряду андеграундних перейшли в категорію мейнстрім. Підсумок – успішні тури і значно розширені майданчики. Хороший тому приклад – Ріапобой, O.Torvald та The Hardkiss. У поп-музиці також почали відбуватися зміни. Зокрема, минулого року, крім вже звичних для України LOBODA, Кароль, Потапа і Насті та інших, глядач відкрив для себе Івана Дорна, Monatik і ALEKSEEV.

Скільки має коштувати квиток

Поступово відвідувачі концертів все ж приймають той факт, що разом з курсом долара і зростанням цін на продукти, ростуть і гонорари артистів, а також вартість квитків. Але, тим не менш, як вже було озвучено раніше, процес прийняття дуже повільний. Враховуючи високу цінову чутливість ринку, організатори концертів все ще мають обмежений діапазон впливу на цінову політику. І це компенсується як кількістю квитків (щоб зробити квитки більш доступними для споживача, потрібно збільшити їх кількість), так і кількістю самих заходів (краще зробити кілька «дрібних» концертів, ніж «влетіти» на великому привозі). Така стратегія застосовується з 2015-го аж до сьогоднішнього дня.

У регіонах кількість глядачів на успішних заходах все ще коливається в діапазоні від трьохсот до тисячі осіб

Варто відзначити, що не тільки «цінове» питання впливає на індустрію, але і «регіональні» фактори. Наприклад, охватні медіа в місті, наявність інфраструктури, розвинене культурне середовище міста, регіону. Так, якщо в Києві актуальний український артист може зібрати від трьох до десяти тисяч чоловік, то в регіонах кількість глядачів на успішних заходах все ще коливається від трьохсот до тисячі.

А зірки будуть?

Велика кількість скасувань концертів іноземних артистів у 2014 році залишила великий відбиток на індустрії. Досі організатори бояться інвестувати в концерти іноземних артистів, і воліють вітчизняних – менше ризиків. Пояснюється це в основному тим, що купувати квиток на концерти привізних музикантів за тією ціною, за якою їх продають у всьому світі (середня вартість квитка на концерт у Європі – 50 євро), український слухач поки не готовий або не готовий це робити регулярно).

Українським промоутерам зараз вкрай складно конкурувати з європейськими колегами в пропозиціях щодо гонорарів. Найчастіше їм доводиться домовлятися про «спецціну» для України або чекати зручної пропозиції по роботі із колегами з сусідніх країн.

Рівняння на електронний квиток

Ми витратили чимало сил на впровадження електронного квитка на концертному ринку, щоб привчити відвідувачів концертів до того, що це дійсно зручно і сучасно. Зокрема, вдалося переконати Мінкульт внести корективи в законодавчу базу, що дозволило офіційно затвердити унікальний ідентифікатор на екрані будь-якого гаджета як вид квитка.

Нарешті дослідження квиткового ринку показують, що рішення було вірним. Кількість квитків, придбаних онлайн, порівнянно з оффлайн-магазинами, зросло і дійшло до 80%.

Це один з небагатьох факторів, які наближає Україну до звичного для західних артистів європейського рівня. Електронний квиток – це зручно та просто. Його не потрібно роздруковувати, а ризик втратити або забути, при наявності копії квитка в пошті або в пам'яті телефону, зводиться до мінімуму.

Але це не означає, що паперовий квиток піде зовсім – він просто трансформується і збережеться у формі маркетингової фішки. Наприклад, вже зараз набирають популярності спеціальні запрошення, розроблені індивідуально під шоу. Його можна буде залишити собі на пам'ять про подію. Думаю, організаторам вже зараз варто починати замислюватися про таку пропозицію. В іншому онлайн-квитки вже перемогли.

Що далі?

У 2017 український концертний ринок продовжить відновлюватися. Тим не менш, даючи якісь прогнози, варто прив'язуватися не тільки до наших реалій, але і до світової економіки. Потрібно розуміти, що через стрибок долара ми «впали» практично в два рази, і нам потрібен час, щоб повернутися на рівень 2013-2014 років (цінова політика).

У той же час бачимо колосальний ріст проектів місцевого виробництва. Важко пригадати, коли Україна в останній раз переживала такий бум: нові альбоми, кліпи та артисти у нас з'являються ледь не щомісяця, і багато з них дійсно цікаві. Це теж розвиток ринку. Після зникнення зі сцени «русского мира», ми є лідером по креативу і, можливо, через якийсь час це принесе свої плоди, Україна стане більше експортувати свою культуру на світовий ринок. Ті ж Іван Дорн, The Erised вже пробують це робити, а гурти ДахаБраха, Stoned Jesus і Sinoptik з успіхом штурмують зарубіжні концертні майданчики та фестивалі.

Що стосується великих зарубіжних привозів, то поки існує одна загальна проблема – недостатнє знання зарубіжного продукту. Люди готові платити за якісне шоу зрозумілого їм артиста, і найчастіше йдуть саме на ім'я.

У культурному плані ми сильно відстаємо від світової музики. Багато груп, популярних на Заході, у нас знають далеко не всі. Тому сьогодні на ринку існує потреба максимально популяризувати таку музику, роз'яснювати радіослухачам, хто співає пісні, що звучать в ефірі. Якби радіостанції, наприклад, почали перед піснями в ефірі називати імена виконавців – це також зробило би свій вплив на ринок в цілому. Підвищило б впізнаваність артистів і, відповідно, шанси на їх успішний привоз.

Починаючи з 2014 року, в країні постійний дефіцит яскравих шоу. Як тільки такий продукт заходить на ринок, солтаут йому забезпечений, причому ціновий фактор тут не є ключовим.

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X