Як знайти свою формулу щастя. Блог Ірини Говорухи

7 червня 2018, 18:37

Пауло Коельйо в Щоденнику Мага писав: "Кожен шукає щастя по-своєму, і не існує зразка, який можна передати іншим"

У дитинстві, після поїздки до Львова і екскурсії в аптеку Під чорним орлом придумала гру. Виставляла на кухонний стіл пляшечки, баночки з-під ліків, майонезу і змішувала в них соду, оцет, масло, спеції, трояндове варення і таблетки аспірину. Уявляла себе лікарем, містичним алхіміком, що виводить формулу довголіття, любові і щастя. Думала: "Ось вип'є людина мою мікстуру, у неї тут таки підніметься градус настрою і життєвий тонус".

Відео дня

Через багато років зрозуміла, що нічого не вийде. Не вийде. У невидимого немає формул. Його неможливо запхати в посудину і продавати по мілілітру. Зважити, розфасувати у пакетики і приймати тричі на день після їди. Його не можна розібрати на атоми, на молекули, на фрази. Нашкрябати на золотому зливку секретний код і заховати подалі від очей. Це не парфум. Не парадигма. Не аксіома. Це – стан.

Мій дід відчував себе абсолютно щасливим, коли вечорами сідав біля жарко натопленої печі і плів з вербових прутів кошика. Сьорбав міцний узвар і розповідав небилиці. Моя тітка відчувала душевний підйом в момент перегляду фігурного катання. Ставила перед собою цукерницю, повну "Рачків" і з завмиранням серця стежила за виступами Марини Климової і Сергія Пономаренка. Потім їй подарували документальний роман "Сльози на льоду", і жінка просто плакала від щастя. Сусідка переживає весь спектр радості, коли чоловік повертається після риболовлі з повною сіткою карасів. Каже, що у нього стільки гордості в очах, що хочеться пуститися в танок. Я раділа, коли до чаю пекли тертий пиріг зі смородиновим варенням, а мама відкладала свої нескінченні зошити з російської мови і дивилася разом зі мною Всі ріки течуть.

Те, що робить щасливим одного, може перетворити на абсолютно нещасного іншого

Згодом щастя стало змінюватися, набуваючи дорослого скептицизму і зовсім іншого звучання. З'явилася заздрість, іронія і бажання більшого. Захотілося плаття, як у Сари Джесіки Паркер, вирушити в кругосвітню подорож і картину в стилі енкаустики, тобто намальовану праскою. Адже як говорив Пєлєвін: "У різному віці щастя має різний смак".

Щастя у кожного своє і те, що робить щасливим одного, може перетворити на абсолютно нещасного іншого. Для когось воно в дрібницях, а для когось – у глобальному. Для одного – побудувати дерев'яний будинок, а для іншого – знайти тріску для багаття. Навчитися мовчати, або, навпаки – навчитися говорити. Більше не чути або нарешті почути. Виїхати на острови або ж самостійно вийти з дому. Спробувати Око Дракона або розпробувати смак життя.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X