Як цікаво провести час на Мадагаскарі і Маврикії. Блог мандрівника

6 липня 2018, 19:37

Неподалік від Африки є два острови, кожен із яких – це окремий світ з незвичайною природою, фауною і незмінно гостинними жителями

Головні мешканці острова – лемури

Знайомство з лемурами починається в парку Аланамазотра. Перед поїздкою думаєш, що ледь приїдеш, одразу ж буде так: лыворуч лемур, праворуч лемур. Але за ними доведеться "пополювати". Ми бігали джунглями, різко повертали, виконуючи вказівки провідника, а потім він раптом махнув рукою і сказав: он там є. Вглядаємося – дійсно сидять. У результаті вдається побачити дуже рідкісного лемура сіфакі (білого з чорною мордочкою), найбільшого лемура індри-індри, золотистого, кільцехвостих. Мишачого лемура теж можна зустріти – він найменший, важить всього 75 грам.

Відео дня

А ще тут є острів лемурів. Щоб потрапити туди, потрібно переплисти на каное невеликий канал. Острів – природне середовище для цих тварин, але через зростання потоку туристів вони там підгодовані. Тваринки не тікають від людей, навпаки – залазять на плечі, на голову, позують для селфі та їдять банани просто з рук. Лемурів можна помацати. Вони дуже м'які, немов плюшеві ведмедики. І дуже цікаві: заглядають у телефон і довго щось розглядають.

Екстремальні пригоди

Ще одна розвага на Мадагаскарі – трекінг у парку цинги, так званому кам'яному лісі. Насправді це не просто прогулянка, а скелелазіння. Ти пристібаєшся до тросу та рухаєшся, тримаючись за каміння. Окрім того на шляху є печери. Проходи там дуже вузькі – широкоплечим доводиться постаратися. Частина маршруту йде каньйоном внизу, потім вертикальні сходи нагору. І далі знову переходи, вузькі стежки і підйоми сходами.

Зустріч із місцевими жителями

На Мадагаскарі дуже добрі люди. І всі раді туристам. Коли я йшла вулицею, то буквально на кожному пальці висіло по дитині. Усі вони дуже спокійні, тож боятися нічого. А ще дуже артистичні. Намагаються щось показати: стрибають сальто, говорять англійською та французькою, заучують імена туристів.

Коли бачиш бідність місцевого населення, хочеш подарувати щось дітям, але найкраще робити це через гіда. У нього на шортах великі кишені, куди він складає сувеніри: цукерки, повітряні кульки, ручки тощо. У кожному селі він збирав дітей, вибудовував у величезну шеренгу і кожному давав по цукерці. Вражаюче, але вони його слухали. Вже не знаю, якими заклинаннями він цього домагався.

Ще ми заходили у дві місцеві школи. У першій гід домовився, щоб нас пустили на урок. У класі навчалося 106 дітей одразу. Вони привіталися з нами французькою – на Мадагаскарі це друга мова після малагасійської. Ми передали їм пакет канцелярії і тихенько пішли, щоб не зривати уроку. Друга школа – це просто кімната, в якій навіть не було парт, тільки дошка.

Люди тут бідні. Здобути освіту може тільки 10-15% дітей. Місцеві жителі заробляють, як уміють: хтось продає на ринку все підряд, хтось уночі розкопує ями на дорозі, а вдень засипає їх за гроші, а хтось обирає незаконні шляхи.

Райський Маврикій

Прилетівши після Мадагаскару на Маврикій, різницю відчуваєш одразу в аеропорту. Якість доріг – небо і земля. Острів невеликий, у десятки разів менший, ніж Мадагаскар. Мені здавалося, що Маврикій – європейський острів. Вплив Європи відчувається дуже сильно: є автобан, хороші траси. Але основне населення там індуси. Чистенька Індія – це про Маврикій.

Серед розваг – політ на вертольоті над підводним водоспадом біля півострова Ле-Морн-Брабан. Насправді, це оптична ілюзія, яка виникає завдяки незвичайному росту водоростей. Також зверху можна побачити різнокольорові піски Шамарель. Унікальність цього місця в тому, що численні шари піску не змішуються.

Потім можна вирушити до реліктового лісу з ебеновими деревами. Ці рослини унікальні – їхня серцевина повністю чорна. Їздили дивитися на гігантських черепах. Вони як коти – витягають голови, дають себе погладити. Із задоволенням контактують із людьми.

У гонитві за дельфінами і китами

На Маврикії раджу вирушити у гонитву за китами і спробувати снорклінг із дельфінами.

Місцева компанія, яка влаштовує тури, щоранку відправляє в море човен на розвідку, щоб туристи обов'язково побачили китів. Коли вони виявили неподалік морських жителів, ми одразу пішли їм назустріч, але китів так і не виявили. Можна було плисти далі, але хвилі ставали дедалі більшими, і ми вирішили повертатися для купання з дельфінами. Щойно припливли до них, як із сусіднього човна кажуть розвертатися – китів знайшли. І ми повернулися. Зустріли одного пляшконоса і чотирьох кашалотів. Вони пропливли дуже близько, а потім ми йшли разом із ними десь годину. А потім усе-таки повернулися до дельфінів.

Що потрібно знати тим, хто збирається на Мадагаскар і Маврикій

  • Подорожуйте Мадагаскаром тільки з гідом. Ти заходиш у село з місцевим – і до тебе відразу змінюється ставлення.
  • Їжте фрукти: маракуйя, ананаси, банани. Авокадо дуже смачні.
  • Для переміщень обирайте річку. Це не надто швидкісний варіант, але дуже важлива частина маршруту. Так ви контактуєте з населенням, спостерігаєте дику природу.
  • Будьте готовими до незвичайної їжі. Стейки з зебу – місцевих корів, листя маніоки, тушкована пальма, румазава – бульйон із трьох видів м'яса і риби.

Скільки це коштує

  • Міжнародні перельоти: Київ – Антананаріву, Маврикій – Київ – від 900 €;
  • Харчування – €20 на день;
  • Місцеві екскурсії – від €85;

Сувеніри

Із Мадагаскару і Маврикія усі везуть ром. Ще з сувенірів можна привозити плетені кошики і фігурки лемурів або баобабів. Або статуетки баобабів, вирізані з цього самого дерева.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X