Як розважається американська молодь. Блог українки, що живе у США

17 серпня 2017, 08:53
У п’ятницю ввечері Вашингтон оживає. Із 7-8 вечора заклади переповнені, біля модних ресторанів – кількагодинні черги

Вашингтон, як магніт, притягує студентів і випускників вишів. Хтось приїздить сюди вчитись (тут понад два десятки великих університетів), хтось – на стажування влітку із планами осісти в якомусь федеральному департаменті чи міжнародній установі (тут штаб-квартири Світового Банку, МВФ).

Відео дня

В будні дні більша частина молоді, як тут кажуть, «low key», тобто вечорами проводить час вдома, займається хатніми справами, ходить до тренажерних залів, рідше – до друзів у гості чи на «щасливу годину» до пабів.

Але у п’ятницю ввечері місто оживає. Із 7-8 вечора заклади переповнені, біля модних ресторанів – кількагодинні черги. Навіть з’явилась нова «професія» – за «помірну» плату у кількадесят доларів за годину хтось може постояти за вас у черзі.

На вулицях із максимальною концентрацією барів-дискотек об 11-12 вечора не проштовхнутись, наче в метро в годину пік. Якось ми не могли знайти вільне таксі о 3-й ночі, а потім водій півгодини не міг під’їхати до нас, бо був затор!

Фейсконтролю як такого немає. Зазвичай не мають пускати у спортивному, але кілька моїх знайомих пускали у шортах і кросівках. А от без чого точно не пропустять, то це без документу, що підтверджує вік. Про всяк випадок, на вході перевіряють усіх років до 40-50, а всередині закладу вік уже не питають.

У неділю, коли хочеться виспатись після вечірки й нікуди не поспішати, американці ходять до друзів чи йдуть у кафе на бранч

Інший популярний спосіб провести час із друзями – збиратись у когось вдома й грати у настільні ігри. Варіантів «настілок» – безліч, до України їх дісталось поки дуже небагато. Мої знайомі часто грають у SecretHitler – це щось схоже на мафію, тільки трохи динамічніше, бо треба не лише дискутувати, а й діяти – «просувати ліберальні чи диктаторські закони». А ще там нікого не «вбивають» у перших раундах.

На такі посиденьки запрошують удвічі більше людей, ніж насправді прийде, бо місцеві молоді люди зазвичай постійно мають якісь інші плани, їздять на вихідні за місто чи навідують друзів в інших штатах. Нещодавно знайомий з Каліфорнії, що запросив до себе 15 людей, жартома жалівся, що прийшли аж 9, а він очікував 6-7. Для його настілки це було забагато, тож ми поділились на 2 групи, й наша компанія грала у карти – довелось американців вчити грати в «дурня». Попри всі спроби й пояснення, дехто так і не зрозумів таких інтуїтивно зрозумілих для нас правил.

Цікаво, що про нашу звичку «віддавати чи хоча б пропонувати гостям усе, що є в холодильнику», зовсім не йдеться. Господарі, зазвичай, пропонують гостям тільки вино чи пиво, з міцних напоїв роблять коктейлі. До цього – легкі закуски, наприклад, чіпси начос, які тут переважно кукурудзяні, зі спеціальними dippings (соусами). Іще може бути піца, тако чи фрукти. Гостям личить приносити якісь напої чи десерти, але часто бачу, що багато американців не приносять нічого.

Часом настілок немає, і замість «посиденьок» інший формат – всі стоять і спілкуються по групках. Так само і під час різноманітних зустрічей у барах. Як на мене, не надто зручно, бо музика дуже гучна, її треба перекрикувати. Додати до цього те, що мова спілкування не рідна, й взагалі про половину розмови лише здогадуєшся.

А от у неділю, коли хочеться виспатись після вечірки й нікуди не поспішати, американці ходять до друзів чи йдуть у кафе на бранч, тобто щось середнє між сніданком і ланчем (brunch=breakfast+lunch). Типове меню: яйця бенедикт, тости із сиром брі, млинці чи вафлі з вершками і келих шампанського чи мімози.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X