Як позбутися страху. Блог Михайла Лабковського

28 лютого 2018, 19:36

Здебільшого, страхи безпідставні

Багато людей живуть зі страхом постійно, і навіть вже не помічають його присутностності в житті. З десяток разів перевіряють, чи вимкнені кран та праска, щопівгодини смикають дітей, які пішли ввечері до друзів, тероризують чоловіка допитами, приймають кожну родимку за симптом небезпечної хвороби і далі за списком. Звідки все це береться?

Відео дня

Страх #1

Найпопулярніші страхи можна розділити на два великих табори: перший – це симптоми тривожності, а другий – результат заниженої самооцінки.

В першу групу я б відніс всі необгрунтовані страхи перед речима, які ще не відбулися, та й навряд чи відбудуться. Наприклад, панічний страх за своє здоров'я. Людина начиталась всіляких жахів і тепер дуже боїться заразитися смертельною хворобою. Зрозуміло, щоб цього не сталося, треба раз на півроку проходити перевірку у лікарів, адже, як відомо, на ранніх стадіях можна вилікувати практично все. До речі, за радянських часів всіх примусово відправляли на диспансеризацію. А в Європі, наприклад, не можна отримати медичне страхування, якщо ти кожні півроку не відвідуєш у певних лікарів. Але що дивно – багато людей замість того, щоб вжити розумних заходів, вписати їх в свою повсякденність і перестати боятися, вважають за краще в лікарню не ходити, а продовжувати переживати і мучити себе. І заразом оточуючих.

Страх #2

Це, по суті, страх бути собою, страх проявляти себе і жити. З дитинства багатьох привчають, що краще вступати туди, де конкурс поменше, тобто не ризикувати, не пробувати себе в галузях, де занадто великі ризики і так далі. Мовляв, тихше їдеш – далі будеш. В результаті люди працюють на ненависній роботі зі страху, що іншу просто не знайдуть. Живуть із людьми, яких не люблять, через страх залишитися на самоті, і далі в тому ж дусі.

Нарешті, є просто фобії. Це вже окрема історія, коли люди бояться чогось абсолютно безпечного, наприклад, дзеркал, овальних предметів (до речі, їх боявся Хічкок), кішок і так далі. Про фобії ми зараз говорити не будемо, але в цілому зауважу, що схильність до них передається у спадок, зазвичай в конкретному страху має місце тривожність, але, головне, є психологи, які спеціалізуються саме на фобіях і на панічних атаках.

Чому ми здаємося?

Страх передається нам у спадок від батьків. Якщо вони були тривожними, то, швидше за все, дитина виросте такою ж. Насамперед, треба усвідомити, що проблеми живуть виключно у вашій голові. Це як з алкоголіками: поки людина думає, що просто "випиває, як і всі", допомогти їй не зможе жоден нарколог. А коли людина розуміє, що більше не хоче так жити, і що вона хвора, тоді дійсно з'являється можливість позбутися проблеми.

Так само зі страхами. Але пастка в тому, що у багатьох людей все життя побудоване навколо цього страху. Він настільки вдало вплетений в їхні будні, що їм просто незрозуміло, як жити без цієї, так би мовити, милиці. Наприклад, ви боїтеся залишитися без роботи і терпите шефа-самодура, колег-інтриганів і низьку зарплату. Але замість того, щоб спокійно шукати собі нову роботу, ви намагаєтеся якось влаштувати своє життя всередині цього страху, йдучи з ним на компроміс. Наприклад, компенсуєте офісні страждання походами по магазинах. Або намагаєтеся домогтися підвищення, щоб було хоч трохи легше. І ще старанно переконуєте себе в тому, що іншої роботи для фахівців на кшталт вас не існує, і цю думку любовно плекаєте.

У багатьох людей вже ціле життя вибудувана навколо страху

Більш того, багатьом людям страх вигідний. Наприклад, вони бояться, і отримують віддушину у вигляді втіхи. На них частіше зважають, їм співчувають, до них проявляють уважність. Для багатьох, взагалі всі відносини з людьми побудовані на страху. З дітьми і партнерами поговорити більше нема про що, крім як про шкоду наркотиків, хуліганів, курс рубля та далі за списком. Тобто, все життя крутиться навколо цього страху, і ви з ним живете, як з рідним.

Як позбутися страхів

Звичайно, на шляху боротьби зі страхом у всіх починаються розмови з собою "про вічне". Люди собі говорять: "але ж все дійсно так страшно та небезпечно!", "Але як я зможу жити, взагалі нічого не боячись?!". На шляху до одужання починаються внутрішні діалоги, адже страх для багатьох перетворився на звичку, якої, вибачте за тавтологію, дуже страшно позбутися. Щоб цього не сталося, я вважаю, треба міняти свою поведінку, а не власні думки. Крок за кроком вчитися ризикувати, обирати, робити, а не думати. Наприклад, якщо робота відверто замучила, набридла, то потрібно шукати вакансії по вподоби, встановивши для себе певні терміни. Маючи чіткий план дій, вибудувану стратегію, вам буде простіше піти від нав'язливих думок і почати робити. А там і проблема вирішиться.

Або, наприклад, вам не вистачає грошей. Ви домовляєтеся з собою, що йдете до боса за підвищенням. А якщо він відмовляє – шукайте нову роботу, де вам платитимуть стільки, скільки вас влаштує. І все! Погодьтеся, боятися тут об'єктивно немає чого.

Що ж стосується тривожності – тут все дещо складніше. Річ у тім, що коли людина просто смикається з будь-якого приводу, це реакція її психіки на стрес. Усередині живе страх. Тут потрібно вчитися заспокоюватися, позбавлятися стресу, більше розслаблятися, припинити дивитися кримінальні хроніки. Зробіть просту річ: перед виходом з дому сфотографуйте свої зачинені двері і вимкнену праску. Стало як завжди страшно, що праска не вимкнена? Просто подивіться на фото і заспокойтеся. Якщо не допомагає, можливо, йдеться про синдром тривожності. Ця проблема вирішується у психолога, і, повірте, цілком успішно.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Підписуйтесь на наш телеграм-канал Мысли Нового Времени

Більше блогів тут

Показати ще новини
Радіо НВ
X