Як навчитися швидко приймати рішення. Три поради від чемпіона з гри у покер

19 грудня 2018, 22:03

Професійний гравець у покер Лів Боері розповіла на TED, чого ця гра навчила її у звичайному житті

Переклад Олени Черних для TED

Я професійний гравець у покер, і сьогодні розповім про три речі, яких навчила мене ця гра, про те, як приймати рішення і як застосовувати їх у житті.

Відео дня

Перше — це удача. Так само, як і покер, життя — це гра на спритність і удачу. Особливо коли справа стосується найголовнішого в житті — здоров'я, багатства і відносин — понять, які залежать не тільки від нашого вміння приймати рішення, але й від того, «як карта ляже» (...)

Наприклад, у 2010 році я перемогла в грандіозному турнірі з покеру, а саме в Європейському покерному турі. Оскільки тоді я серйозно грала тільки рік, коли я виграла, я вирішила, що, мабуть, я дуже розумна. Я була настільки впевнена у своїй красі, що мені стало ліньки вивчати гру, я почала більше ризикувати і грати у великих турнірах проти найкращих гравців у світі. І графік, що показує мій дохід, перетворився з прекрасного на щось сумне, демонструючи тенденцію прагнути до нуля, поки я нарешті не зрозуміла, що переоцінюю свій рівень майстерності і мені потрібно опанувати себе (...)

Наше его схильне применшувати фактор удачі

Коли ми успішні, важливо скористатися моментом і запитати себе: наскільки це дійсно моя заслуга, тому що наше его схильне применшувати фактор удачі (...)

Друге, чого навчив мене покер, — це важливість кількісного мислення. Коли ти граєш, ти не можеш просто обмежитися таким собі: «Ха, вони, напевно, блефують». Через це можна втратити купу грошей, тому що покер — це гра ймовірностей і точності, тому потрібно тренуватися мислити цифрами. Тож тепер коли я ловлю себе на думці, що розпливчасто думаю про щось дійсно важливе, наприклад: «Навряд чи я забуду, про що хочу розповісти в своєму виступі на TED», я намагаюся оцінити це кількісно (...)

Тепер я також намагаюся говорити цифрами. Якщо мене хтось запитає: «Ей, Лів, як ти думаєш, ти прийдеш сьогодні ввечері?», — замість того, щоб просто відповісти: «Так, можливо», — я фактично видам свій найкращий розрахунок, скажімо, відсотків 60. Тому що, знаю, звучить трохи дивно, але суть у тому, що я провела опитування в Twitter про те, що люди мають на увазі під словом «можливо», і відповіді розподілилися ось так. Величезний розкид! Очевидно, що це слово не передає реальної інформації (...)

І третє, про що я хочу сьогодні розповісти, — це інтуїція. Як часто ви бачите такі надихаючі меми в стрічці Facebook? «Завжди довіряй шостому чуттю і ніколи не сумнівайся». Мило, чи не так? Чудово. Правда. "Слухай своє серце". Жахливі поради (...)

Наша інтуїція не така досконала, як нам би хотілося. Було б чудово, якби щоразу, коли ми опиняємося в скрутному становищі, відповідь з'являлася сама собою яким-небудь чарівним чином. Але в реальності наша інтуїція абсолютно беззахисна перед усілякими бажаннями й упередженнями. То для чого ж потрібна інтуїція? Я багато прочитала на цю тему і зробила висновок, що вона прекрасно підходить до повсякденних речей, в яких ми накопичили багато досвіду (...)

Але коли справа доходить до чогось дійсно серйозного, наприклад, якою буде наша кар'єра або з ким одружитися, чому ми повинні припускати, що наша інтуїція краще відповість на ці запитання, ніж неквапливий і точний аналіз? У неї немає ніякої інформації, від якої потрібно відштовхуватися (...)

Повну версію можна знайти на TED

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X