Перший крок до ідеальної фігури. Як подружитися з власним тілом

13 квітня 2020, 23:03

Не має значення, які параметри має наше тіло, головне — як ми самі ставимося до нього

«Цього літа в моді буде oversize», — жартують в соцмережах закриті на карантин пані та панянки. А між рядками читається неприйняття та образа на власне тіло.

Навіть не намагатимуся полічити, як часто чула від жінок нарікання на недосконалість свого тіла. Й, напевно, пальців однієї руки забагато, щоб порахувати тих, хто в захваті від нього. Причина такого разючого дисбалансу — стереотипи й штампи, що нав’язує нам соціум. До прикладу, ще змалечку з мене кепкували за те, що мала трохи більший формат ніж мої однолітки. Коли підросла, то почала мріяти, щоб заснути в своїх сімдесяти кілограмах, а прокинутися в п’ятдесяти. В моєї подруги була інша історія. Її всі жаліли через надмірну худорлявість. А вона злилася за це на них та на себе.

Відео дня

Ми часто не знаємо свого тіла

Ми часто не знаємо свого тіла. Не довіряємо йому. Не готові слухати й чути його, приймати, любити та жити з ним у гармонії. Більше того, ми залежні від критики власної «недосконалості». Нам часто здається, що наше тіло якесь неправильне. Ну не влазить воно в прокрустове ложе, уготоване йому суспільною думкою, нормами та правилами. І нехай лише хтось посміє назвати його гарним та сексуальним. Мозок миттєво сигналізує: «Брехун! Тримайся подалі. В цієї людини точно якісь нечисті наміри».

Згадую, як мій друг якось розповідав, що має знайому, котра важить понад сто кілограмів. Але вона настільки кайфує від свого тіла, що їй була по цимбалах думка інших. «Бачила б ти, які купальники вона одягає на пляж. А чоловіки за нею табунами бігають, спотикаючись об власні відвислі щелепи», — говорив він. «Як таке можливо?!», — не розуміла я.

Звідки ноги ростуть

Чому, коли ми народжуємося, всі навколо вважають нас прекрасними янголятами? Хіба ви коли-небудь чули, щоб хтось казав про немовля: «Боже мій, яке воно опецькувате: його ручки й ніжки схожі на ковбаски, а животик — на невеличкий гарбузик. А це рожеве тільце. Йому б не завадило трохи засмагнути». Усе навпаки, люди називають нас милими.

Але підростаючи, ми поступово обростали комплексами. Більшість стала жертвою «худорлявого ідеалу», прагнучи до якого перепробувала безліч дієт, пережила харчові розлади, ба навіть депресію.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X