Корисні та незвичні. Три страви з гарбуза
Гарбузові ризото, сирна запіканка та тирамісу — все це нескладно приготувати, а смак вас приємно здивує
Перш за все давайте підготуємо гарбуз.
Я придбав звичайний сорт — Ромашку, але готуйте з будь-якого, який маєте, усі вони різні, мають свій смак і аромат. Але раджу скуштувати перед приготуванням — якщо гарбуз не смачний, то краще не використовуйте його, бо вийде також не смачно. Я обираю ще й за кольором — чим він насиченіший, тим смачніше.
Пропоную вам запекти ваш гарбуз просто шматочками, поливши олією extra virgin, з травами — добре підійдуть чабрець, розмарин та шавлія. Запікайте під фольгою. Я робив це у режимі з вентилятором при 180−190 ℃ протягом 30 хвилин. Після цього дістаємо ємність із запеченим гарбузом, знімаємо фольгу — обережно! багато гарячої пари — і ставимо ще на 10−15 хвилин на 170 ℃, щоб випарувалися надлишкова волога (якщо робите суп, тоді цей етап вам не потрібен).
Коли шматочки готові і підсушені, виймаємо деко і охолоджуємо їх просто на кухні. А потім, діставши трави, що віддали свої аромати, перебиваємо ароматну м’якіть блендером до однорідної консистенції. Вуаля! У вас готова неперевершена база для приготування крутих страв із гарбуза за моїми наступними рецептами.
Зберігати цей напівфабрикат можна у холодильнику протягом 4−5 днів. Використовуйте його для супів, кремів, як гарнір або частину сніданку і, зокрема, це пюре нам знадобиться для гарбузових запіканки та тірамісу.
Сирна запіканка з гарбузом
Тепла і сезонна страва, яка буде і корисною і досить незвичною, але цікавою на колір і смак.
Інгредієнти:
- 350 г домашнього сиру
- 90 г цукру
- 35 г манної крупи
- 300 г гарбузового пюре
- 70 г вершків 30%
- 2 великих яйця
- 100 г родзинок чи інших в’ялених смаколиків за бажанням
Гарбузове пюре має бути досить густим і не водянистим — це важливо. Сир беру зерновий 9% жирності, але такий, щоб було приємно їсти — не занадто сухий і не пастоподібний. Вершки можна замінити на сметану (але виріб може вийти трішечки кислішим за смаком).
Мій секрет — я змішую усі інгредієнти і даю постояти так з пів години, щоб набухла манна крупа, а потім ретельно перебиваю блендером в однорідну суміш, щоб було як крем. Тоді ця консистенція залишається і в готовому виробі.
Потім я додав кориці, також ще можна використовувати як ароматизатор цедру цитрусових — вони дуже класно «працюють» з гарбузом.
У форму для випікання кладу пергамент, трішечки змащую його вершковим маслом і посипаю сухарями. Те ж саме можна робити і без пергаменту, просто з формою — ваш виріб буде легко відставати від металу чи будь-якої форми.
Виливаю суміш, вирівнюю і запікаю при 190 ℃ приблизно 30 хвилин. Я піддивляюсь на запіканку і звертаю увагу на середину — коли все трішечки піднялось і у центрі, то повністю готова. Після цього дістаю її і охолоджую до ледь теплого стану. Ріжу і подаю зі сметаною, або з улюбленим варенням, або з усім одразу. Найкраще смакує теплою.


Ризото з гарбузом
Проста страва, але, як казала моя мама, що прожила досить тривалий час в Італії, головний секрет — трохи більше масла і трохи більше пармезану, ніж зазвичай.
Я узяв на дві великі порції:
- 120 г рис Арборіо
- 30 г білої цибулі
- 40 г білого сухого вина
- 250 г нарізаного кубиком гарбуза
- 15 г оливкової олії для смажіння
- 35 г вершкового масла
- 80 г тертого сиру пармезан
- гілочка розмарину і тім‘яну
- 600 г овочевого бульйону
Обсмажую до білого кольору, на пательні, на рослинній олії, нарізану дрібним кубиком цибулю. Додаю нарізаний кубиком гарбуз і також трохи обсмажую. Додаю рис (не промиваю, тут потрібен крохмаль для класного соусу). Можна заміняти Арборіо на Карнаролі чи Віалоне нано.
Також додаю трохи білого сухого вина і випарюю його — вино потрібно для особливого аромату страви. Не бійтесь, алкоголю зовсім не залишається.
Після вина у декілька прийомів додаю овочевий бульйон, трохи солю і готую досить часто помішуючи дерев’яною лопаткою — це займає приблизно 21−23 хвилини. На цьому етапі я додаю ароматні трави.
Коли ще рис досить щільний, але вже майже готовий (я перевіряю пальцями — щоб тверда середина ділилася на 2−3 частини, коли розтираєш зернятко) виймаю гілочки трав, знімаю ризото з вогню, додаю вершкове масло, вимішую його, додаю пармезан і ще раз вимішую до однорідної консистенції.
Частина гарбуза залишається з хрумкими кубиками, частина вже переходить у пюре. Ви можете додавати апельсинову цедру, корицю чи інші спеції, щоб кожного разу страва грала новими смаками.
Ризото подають одразу ж, не чекають. Можна додавати гарбузове насіння, будь-який сир, добру оливкову олію і навіть смажений хрумкий бекон.

Гарбузовий тирамісу
Бісквіт савоярді :
- Яєчний білок — 105−110 г
- Цукрова пудра — 80 г
- Сіль — дрібка
- Жовток — 50 г (3 шт)
- Цукрова пудра у тісто — 25 г
- Борошно 1 гатунку — 75 г
- Цукрова пудра на посипку — 5 г
Окремо збиваю білок з пудрою та сіллю у м’яку піну, жовток з цукровою пудру — у досить стійку піну. Змішую і через сито додаю борошно. Обережно вимішую лопаткою, не дуже довго.
Викладаю на пергамент просто ложкою круглі невеликі форми — менші, ніж діаметр стакану. Зверху сире тісто посипаю цукровою пудрою — з неї при випіканні утвориться цукрова скоринка. Випікаю приблизно 9 хвилин при 190 ℃.
Тепер робимо крем маскарпоне з тим самим гарбузовим пюре. На п’ять величеньких десертів:
- 250 г маскарпоне
- 200 г цукрової пудри
- 200 г гарбузового пюре
- 120 г вершків 30%
- Трішечки кориці (за бажанням)
Кімнатної температури маскарпоне змішую з пудрою, додаю гарбузове пюре і корицю. Окремо збиваю вершки і додаю до суміші.
Шоколадний соус:
- 50 г кави еспресо
- 50 г води
- 75 г чорного шоколаду 70%
- 20 г амаретто чи коньяку
Змішати воду і готову каву, додати шматочки шоколаду, довести, постійно помішуючи до кипіння, і проварити до загустіння пару хвилин, помішуючи вінчиком. Охолодити і додати лікер.
Збираю дуже просто:
— просочую бісквітне печиво савоярді у шоколадно-кавовому соусі, кладу першим шаром на дно ємності, у якій подаватиму;
— зверху кладу ложку гарбузово-сирної суміші;
— знов просочене печиво;
— завершую шаром гарбузово-сирного крему.
Дайте постояти у холодильнику години 3−4, і можна їсти. Посуд для подачі ви можете обирати будь-який: стакани, креманки, або збирати усе навіть у великій сімейній ємності — по-домашньому.

Текст публікується з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
Більше блогів тут