Закритий показ

4 січня, 09:55
Кадр із фільму Довбуш (Фото:PRONTO FILM)

Кадр із фільму Довбуш (Фото:PRONTO FILM)

Українська кіноіндустрія замикається на внутрішньому ринку

Матеріал опубліковано у спецвипуску журналу НВ Світ попереду 2022 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікація заборонена.

Уже другий рік поспіль пандемія диктує свої правила та обмеження. Попри це українське кіно продовжує демонструвати свою присутність на великих міжнародних кінофестивалях. Хоча й у скороченому форматі. Винятком у 2021‑му став лише Венеційський кінофестиваль, де було представлено одразу три картини: Відблиск Валентина Васяновича в головному конкурсі, Носоріг Олега Сенцова та копродукційна стрічка Цензорка Петера Керекеша в паралельних програмах.

Відео дня

Помітно скоротилася кількість активностей, пов’язаних із промоцією України як кінематографічної країни, що може запропонувати вигідні умови і копродукційні можливості іноземним кіновиробникам. Одна з причин: зміщення пріоритетів у політиці розвитку кіногалузі на внутрішній ринок головними стейкхолдерами. Така тенденція продовжиться й у 2022‑му.

Побільшає експериментів одночасного релізу фільмів в кінотеатрах та на VоD-платформах

Окрім того, залишається неврегульованим питання процедури cash rebate — повернення частини витрат для іноземних кіновиробників, що працювали над картинами в Україні. Наразі, Netflix досі не отримав компенсацію після зйомок серіалу Останній найманець. Тож у 2022‑му навряд можна розраховувати на прихід великих гравців на наш ринок.

Українські кінофестивалі також ітимуть шляхом фокусу на локальному контенті через брак фінансування (Держкіно підтримує лише національні фільми у програмах фестивалів) та відповідно до вектора державної політики, що робить їх дещо залежними.

Щодо дистрибуції, то розвивається тенденція ексклюзивності і подієвості контенту — вечори класичного кіно, мініфестивалі, ретроспективи. Побільшає експериментів щодо одночасних релізів фільмів в кінотеатрах та на VоD-платформах. Також VоD-платформи (Megogo, Sweet TV, Oll TV) активніше починають розвивати напрямок власного виробництва та нарощуватимуть аудиторію. Проте проблема піратства все одно гальмує цей процес.

У векторі розвитку української кіноіндустрії помітні певні тектонічні зрушення, і перші результати стануть маркерами вже на початку 2022 року. Так, змінився керівник Національного центру Олександра Довженка, і переможницю Олену Гончарук досі офіційно не призначено на посаду, тому повноваження залишаються обмеженими, що гальмує розвиток інституції. Прийнято офіційне рішення про передачу державних кіностудій у пряме підпорядкування Державному агентству з питань кіно (раніше підпорядковувалось Міністерству культури). Такий крок може означати замороження діяльності студій, адже процес передбачає ланцюжок бюрократичних дій. Ще одна важлива подія — заява про відставку міністра культури Олександра Ткаченка. Її головною причиною було названо відокремлення Держкіно, яке напряму підпорядковуватиметься Кабміну. Хоча відставку не підтримали, очевидно, у 2022‑му на нас чекає трансформація і цієї структури, яка відтепер має формувати держполітику у сфері кінематографії. Такі зміни можуть свідчити про стратегію замкненості на внутрішньому ринку з довільно встановленими правилами на користь окремої групи гравців, усталення непрозорих процедур прийняття рішень та запровадження чорних списків.

І хоча українському кіно ніколи не було легко, навіть такі періоди є корисними для розвитку. У 2022‑му на нас чекатимуть прем'єри нових і цікавих стрічок: Довбуш Олеся Саніна, Клондайк Марини Ер Горбач, Спас Максима Наконечного, Я і Фелікс Ірини Цілик тощо.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Більше блогів тут

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Life
Залишайтесь в курсі подій з життя зірок, нових рецептів, краси та моди
Щосереди
Показати ще новини
Радіо НВ
X